1 березня 1943 року каральним німецько-угорським загоном було розпочате масове вбивство жителів Корюківки. За встановленими даними було вбито до 6700 мирних мешканців селища. Ця трагедія стала найбільшою в Європі каральною акцією в Другій світовій війні.

Як та чому німецько-угорські підрозділи влаштували тотальне знищення мешканців Корюківки, з якою метою здійснили цей злочин, в етері ГІТу розповів представник Українського інституту національної пам'яті у Чернігівській області Сергій Бутко.

Сергій описав, що представляв собою злочин, який відбувся зокрема в Корюківці:

«Ці злочини були до Другої світової війни і здійснюються після неї. Перше: це знищення зумісне, свідоме цивільного населення тотальне, тобто не вирізняються хороші чи погані — всі, хто живуть на цій території, в цьому населеному пункті, вбиваються. Друге: знищується сам населений пункт, тобто місце проживання, життєвий простір. Третє: такі речі робляться в спокійних умовах, тобто або під час каральних акцій на окупованій території, або під час відступу військ, теж в спокійній ситуації, коли війська каральні чи регулярні проводять тактику "випаленої землі", щоб не дісталися противнику ані населення, ані населений пункт. В цьому специфіка даного виду злочину».

Внаслідок розслідування військових злочинів Другої світової, виявили цей, як окремий вид злочинів проти цивільного населення та з'ясувалось, що в Україні таких Корюківок було понад 670.

Корюківська трагедія нараховує за офіційними даними 6700 осіб цивільного населення, проте жертв могло бути більше, оскільки знищувались цілі родини, архів також знищено.

За словами Бутко, причину цього злочину сформулював начальник штабу 399 польової комендатури в місті Конотоп (Сумська область), який давав наказ на знищення 1 березня Корюківки, а це найбільший зі знищених 670 населених пунктів:

«Він прямо в наказі написав: "Мета каральної операції: помста і залякування"».

Фахівець описав ті події:

«В Корюківці безпосередньо знаходився німецько-угорський гарнізон, який в ніч на 27 лютого 1943 року був розгромлений загонами з'єднання Олексія Федорова — це Чернігівське обласне радянське партизанське з'єднання», — розповів Сергій та додав, що після того найближчі підрозділи окупаційних військ забрали трупи та тих, хто лишився в живих і дали наказ про знищення цього містечка.
«От 1 березня в 9 годин ранку, як на роботу, до 300 карателів оточують населений пункт Корюківку, починають під виглядом перевірки документів людей зганяти, або в центр міста в ресторан і там розстрілювати, а ресторан спалили, або з 3-5-ти будинків родини зводили в один і там розстрілювали. Так вони знищили половину цього селища, а наступного дня вони повернулися, донищили всіх і допалили це містечко. 9 березня вони повернулися і, через трагічне співпадіння кількасот корюківчан, які зуміли вижити, втекти, а вони ж голі, босі були взяли у селян підводи, коней, щоб забрати хоч якийсь скарб, продовольство і, приїхавши туди, застали карателів. Ці карателі якраз їх і добили», — додав він.

Наостанок Бутко розповів, що організаторами цього злочину були представники зондеркоманди 4-а, яка організовувала розстріл євреїв в Києві 29-30 вересня 1941 року.