Ольга Капець з Волині лишень у березні нинішнього року спробувала створювати підвазонники. Але швидко набила руку в цій справі, тож тепер її вироби вражають красою, оригінальністю та практичністю.

Про це розповідає Любешівська газета «Нове життя».

А почалося все, як розповідає Ольга Василівна, з переглядів відео про створення кашпо у тіктоці.

«Там же можна чому завгодно навчитися, – жартує жінка. – Ото я все дивилася-дивилася, то й вирішила собі спробувати. Думаю: не святі горшки ліплять. Може, якраз у мене теж вийде. Ніби ж як переглядаєш, то й геть легко то все видається».

Так на початку нинішньої весни седлищанка (а уродженка Березич) зробила свій перший виріб. І цей процес настільки її захопив, що вона стала приділяти такому заняттю все більше часу.

Спочатку наплела кашпо різних розмірів собі, так би мовити, набивала руку, вчилася на помилках, щоразу виготовляючи все кращі ємкості для зелені. А коли таку красу побачили знайомі, то й собі почали просити. Через деякий час світлини виробів жінка оприлюднила в соціальній мережі, тож замовлень побільшало.


«Матеріал (штучний ротан) купую, узгоджую із замовницями колір та форму. Основу ж виробу становить чи сам підвазонник, чи відро, якщо кашпо – велике. Ото недавно робила на 12 літрів, то там уже треба було кілька відер скручувати, в таких випадках мені чоловік допомагає. Їх робити найскладніше», – ділиться тонкощами виготовлення Ольга Капець.

За її словами, на створення середнього підвісного кашпо у неї йде до двох годин – це коли не відволікатися й суто займатися цим процесом. Якщо ж більший виріб, відповідно, й часу потрібно затратити більше. Ось тільки теплої пори роки вільного часу в селі стає все менше. Тож улюбленому заняттю седлищанка присвячує вечори.

«Ото вже тоді моя пора. Сідаю – і працюю. Чоловік та дітки мене не відволікають. Хоча найменша, дворічна Єва, – ще та помічниця», – з посмішкою розповідає Ольга Василівна, у якої, до слова, підростає трійко діток.


А ще жінка зізнається, що раніше подібною творчістю ніколи не займалася. Та й, каже, не було коли. Бо ж народжувалися її малята, між декретними відпустками працювала у місцевому магазині. Крім того, у селі завжди роботи вистачає: як не на грядці, то в кухні. Однак тепер, навіть попри такі постійні буденні клопоти, Ольга Капець все-таки віднаходить час і на плетіння кашпо. Бо це заняття їй особливо припало до душі.


Наталія Муха