У ніч з 6 на 7 липня в Україні традиційно відзначають свято Івана Купала. Раніше це було язичницьке свято, яке відзначали у червні в День літнього сонцестояння. Але потім святкування перенесли, приурочивши до Різдва Іоанна Хрестителя, 7 липня.

Як святкували Івана Купала

Ще в давні часи липнева ніч вважалася наповненою особливою енергією та містикою. В дохристиянські часи це вважалося днем літнього сонцестояння, коли наставала найкоротша ніч. З приходом християнства все кардинально змінилося. 7 липня Церква вшановує свято Різдва Іоана Предтечі, тому день Івана Купала присвятили цій важливій події. Назва походить від слова «купатися». Хоча в дохристиянські часи вона була пов'язана з язичницьким богом квітів Купалою.

Традиції та обряди


Звичайно ж, у таке важливе свято наші предки не могли обійтися без обрядів. За народними віруваннями, цього дня обов'язково йшли до водойми, купалися там, щоб очиститися від зла, отримати сили та покращити здоров'я. А ось в ніч проти 7 липня було заборонено заходити у воду, тому що русалки можуть потягнути на дно. Обрядовим деревом дня вважалася верба, яку називали Мареною. Дівчата прикрашали це дерево квітами, різнокольоровими стрічками. Головним атрибутом вечора вважалося багаття. Викладали його зазвичай навпроти дерева.


Стрибки через багаття важалися такими, що очищають. Також через полум'я стрибали молоді пари, взявшись за руки. Вважалося, якщо не відпустити одне одного, тоді незабаром одружитеся. Селяни проганяли через вогонь навіть худобу, щоб вона давала якомога більше молока і не хворіла. Якщо у родині хворів малюк, у багатті спалювали його сорочку. Вірили, що тоді дитина одужає.


Ворожіння дівчат було ще одним незмінним атрибутом Івана Купала. Молоді й незаміжні традиційно проводили обряд на нареченого. Для цього плели вінки з квітів, рослин, зелені, ставили всередину невеликі свічки, запалювали їх і пускали за водою. Вінок мав прибитися до берега. Вважалося, з якого боку він це зробить, з того і прийде наречений. Якщо вінок йшов на дно або зупинявся, отже, дівчині ще ходити в дівках цілий рік.


Молодики шукали в ніч проти 7 липня рідкісну квітку – цвіт папороті. Існувало повір'я, що вона з'являється лише раз на рік і в нічний час. Той, хто знайде цвіт папороті, зможе лікувати будь-які хвороби та розумітиме мову звірів і птахів.

У свято Івана Купала готували традиційні страви: квас, кашу, солодкі вареники. Кашею пригощали жебраків, а вже потім їли самі. Все це робилося для залучення добробуту та щастя.

Народні прикмети

  • Якщо у цей день дощ заплаче, то через 5 днів сонце засміється.
  • Цикади цокотять - до спекотного дня.
  • Верби на вітрі шумлять - до зливи.
  • Якщо цієї ночі багато зірок - буде багато грибів.
  • Якщо у Іванів день гроза, то горіхів уродиться мало і більшість із них будуть порожніми.
  • Сильна роса – до врожаю огірків.
  • Аромат польових квітів посилився – на дощ.
  • Хто скупається у водоймі на Івана Купала (7 липня), той позбавиться всіх хвороб.
  • Листя папороті донизу закручується – до теплого та сонячного дня.
  • Якщо сон з 6 на 7 липня здійсниться, то дуже нескоро. Сновидіння, побачене вдень 7 липня, може здійснитися за півроку.
  • Якщо цього не сталося, то вже не варто чекати на його здійснення.
  • Що не можна робити
  • Наші пращури вважали цю ніч особливою та небезпечною, бо вірили що саме в цей час прокидається нечиста сила, яка може зашкодити. Тому вони дотримувалися певних заборон.
  • Вважалося, що у ніч на свято не можна спати, оскільки до хати може пробратися нечиста сила.
  • Не можна також позичати, вважається, що так можна віддати благополуччя.
  • Якщо ж у це свято вдавалося знайти гроші, то їх не треба було брати. Вважалося, що так можна принести до свого дому біди, яких позбувся колишній власник грошей.
  • У ніч на Івана Купала не можна купатися у водоймах, вважається, що русалки можуть втопити. Далі від води радили триматися також дітям, вагітним жінкам та старим.
  •  Не можна бити свійських тварин, особливо корів, які дають молоко.