8-річна Кіра Касинець із Ужгорода, яка місяць тому встановила рекорд України з декламування напам’ять найдовшої скоромовки у світі (1035 слів!), знову здивувала українців. До 55-річчя українського музиканта, лідера гурту «Скрябін» Андрія «Кузьми» Кузьменка дівчинка створила і презентувала зворушливий документальний фільм під назвою «А памʼятаєш…» — Кузьма казав…»

15-хвилинну стрічку Кіра презентувала у Львові, на! FESTrepublic, перед численною публікою — на фестивалі «Шампанські очі» до 55-річчя Кузьми.

«Андрія Кузьменка не стало 2 лютого 2015 року. Я народилась 20-го лютого того ж року, через 18 днів, — сказала дівчинка зі сцени. — Тому бачити його живим мені не судилось. Зате мені пощастило бачити ту кухню та відчути ту атмосферу його присутності, про яку йдеться в пісні про маму: «І ми на кухні не одну годину собі на різні теми посидим…».

На кухні у сім'ї Кузьменків дійсно хочеться посидіти на різні теми. Батьки Кузьми Ольга Михайлівна та Віктор Кузьмич дуже теплі, привітні та щирі люди. Проникнувшись атмосферою їхнього сімейного затишку, я спробувала створити такий собі віртуальний діалог на «різні теми» з Андрієм Кузьменком».

Автор ідеї та сценарист фільму Наталія Радченко опрацювала десятки годин інтерв'ю Андрія Кузьменка різних років. У стрічку «А памʼятаєш…» — Кузьма казав…» потрапили життєві, філософські, патріотичні роздуми лідера гурту «Скрябін». І маленька Кіра Касинець віртуально через роки і покоління спілкується з музикантом, відповідаючи йому рядками з його ж пісень. Крім того, дівчинка виконала у фільмі свою версію пісні «Люди як кораблі» (Кіра є переможницею багатьох конкурсів всеукраїнського та міжнародного рівнів із ораторського мистецтва й вокалу).

Режисером і оператором проєкту виступив Олександр Кулик.

«Нашою метою було продемонструвати, як роздуми людини Андрія Кузьменка органічно поєднуються із творчістю шоумена та артиста Кузьми Скрябіна, — розповідає мама Кіри Вікторія Бокоч. — Він говорив щиро, писав щиро, співав щиро, навмисне використовуючи розмовні, сленгові форми слів. Це було його „родзинкою“, завдяки якій його відчували своїм і дорослі та діти».