Сьогодні, 9 вересня, близько 18-ї години на одній із транспортних розв’язок Луцька сталась ДТП — зіткнулись два легковики
29 серпня в Україні вшановують пам’ять загиблих захисників
23 лютого народні депутати у Верховній Раді України не ухвалили в першому читанні урядовий законопроєкт про "фейкове" перезавантаження Бюро економічної безпеки №10439.
Чи потрібно насправді перезавантажити БЕБ, розповів в етері ГІТу Олег Гетьман, економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи.
Читайте також: «Фейкове» перезавантаження БЕБ: урядовий VS альтернативний законопроєкт. ВІДЕО
За його словами Бюро економічної безпеки — це саме той орган, який мав займатись економічними злочинами, але за 2023 рік група аналітичних центрів проаналізувала, що обсяги втрат до бюджету суттєво зросли, за підрахунками загальна сума становить близько 100 мільярдів гривень через неефективну роботу правоохоронного органу.
«Потреба в перезавантаженні БЕБ вкрай актуальна Міжнародні партнери це побачили ще пів року тому і записали це в меморандум з МВФ, тож до середини 2024 року ми маємо провести цю процедуру», — каже економіст.
Як він повідомив, в проєкті, який є рекомендований комітетом №10088-1, який підтримує бізнес-спільнота, передбачено переобрання голови Бюро економічної безпеки комісією, де буде більшість міжнародних експертів, а також переатестація всіх поточних 1200 кадрів і після цього донабір працівників до потрібної кількості.
«Натомість кабмінівський законопроєкт передбачає теж переобрання голови БЕБ, проте там міжнародні і українські представники в комісії мають бути 3 до 3, і переатестація кадрів відбудеться тільки після війни через рік», — розповів Олег Гетьман.
Експерт зауважує, що ці два законопроєкти кардинально відрізняються і потрібно не допустити прийняття неякісного кабмінівського законопроєкту.
Попередній допис
©2024 uaGit
Коментарі