У вівторок, 2 квітня, Андрій Шпилюку повернувся у рідне місто «на щиті».

Сьогодні, коли ковельчани прощались з Героєм, були - негода, дощ, вітер, але несподівано засяяло сонце, ніби Андрій вирішив востаннє посміхнутись нам, - йдеться на фейсбук-сторінці громади.

Військовий народився і виріс у Ковелі, навчався у школах №3 та №8. Закінчив професійно-технічне училище за спеціальністю зварювальника. Вищу освіту здобув в Луцькому інституті розвитку людини університету «Україна», де отримав диплом інженера комп’ютерної техніки.

Працював на підприємствах – «Ковельсільмаш», «Ковельводоконал», «Верес».

 «Добрий, щирий, беручкий до роботи, перший помічник на городі», - так згадує про свого онука бабуся Надія Ілярівна, яка і виховувала Андрія.

Ковельчанин пішов добровольцем на фронт. У грудні 2022 року підписав контракт. Служив у розвідувальному взводі.

У силу своєї спеціальності мало розповідав про війну, а завжди присилав позитивні моменти і фото котів, яких він там підбирав. Дуже любив тварин.

У березні він прийшов у відпустку, поспілкувався з рідними, зустрівся з друзями, побув у рідному місті. Здавалося б, усе добре. 27 березня повернувся на фронт, а через три дні, 30 березня – його не стало. Ворожий дрон залетів на позиції, де був ковельчанин з побратимами, і внаслідок скиду вибухівки – наш Герой загинув біля села Степове Запорізької області.

«Низький уклін і щирі співчуття родині – мамі Оксані Федорівні, бабусі Надії Ілярівні, брату Назару, донечці Ані, коханій Ніні, всім рідним, близьким, хто знав і любив Андрія. Його загибель - це ще одне нагадування нам, якою дорогою ціною дається нам свобода і незалежність нашої держави. Вічна пам'ять і шана Андрію Шпилюку», - сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.

Вчителька Андрія, заступник директора ліцею «Оберіг» Антоніна Цешинська розповіла, що хлопець був дуже світлою хорошою людиною.

- Ми всі пам’ятаємо тебе, Андрію, красенем, учнем - спортсменом, учнем -інтелігентом, завжди усміхненим, врівноваженим, активістом нашого шкільного життя. Ти - наша гордість. Ми дуже сумуємо і низько схиляємо голови перед твоїм величним подвигом.

Непросто було говорити коханій дівчині Андрія Ніні. У її пам’яті - 8 щасливих років, які вони провели разом.

- Я вдячна тобі, Андрію, за все - емоції, переживання. Ми планували сім’ю, дітей. У нас мало бути все, як в інших. Але війна зруйнувала наші мрії, сподівання на життя. Це невимовний біль, який не передати словами.

Поховали Андрія Шпилюка на Алеї Героїв міського кладовища.