Свято Петра і Павла – це особливий день для вірян, коли вони вшановують двох апостолів, згадують основні події їхнього життя та діяння, які ті вчинили. Щороку їхню пам'ять вшановували 12 липня, однак після зміни календаря дата також змінилася.

2024 року українці будуть святкувати свято Петра і Павла 29 червня, передає ТСН.

Вперше віряни відсвяткували це свято на офіційному 324 року. Саме тоді, згідно з церковними переказами, у Константинополі з'явилися храми на честь цих святих апостолів. Від IV століття обряди на честь Петра і Павла в храмах проводили священники, які встановили вшанування на 29 червня. Саме цього дня мощі святих були перенесені до храму в Константинополі і було проведено грандіозне святкування.

Історія церковного свята Петра і Павла

Про історію апостолів можна дізнатися з Нового Завіту, а також праць інших християнських авторів. Згідно з Писанням, святий Петро був найбільш близьким другом Ісуса Христа, а також його спадкоємцем після Розп'яття.

Церковні перекази кажуть, що апостол Петро був очевидцем Преображення Господнього, яке відбулося на річці Фавор. А після Вознесіння Спасителя він став ревним послідовником та проповідником християнства. За це апостол поплатився своїм життям у Римі. Петра також розіп'яли на хресті через те, що він створив християнську громаду в місті. При цьому повісили його вниз головою, що неабияк шокувало містян.

Про апостола Павла також можна дізнатися із Святого Письма. За земного життя Ісуса Христа він не знав Спасителя, приєднавшись до апостолів вже після Його Розп'яття та Вознесіння. До прийняття християнства Павла звали Савл, він почув Божий голос і став ревним послідовником.

Апостол Павло заснував храми у Греції, Малій Азії, Сирії, Македонії та інших регіонах тодішньої Римської імперії. За свою діяльність також був страчений язичниками, але страшних тортур уникнув, адже був римлянином.

Свято Петра і Павла: традиції

Серед українського народу це свято було символом настання літа, необхідністю вже починати готуватися на осені. «Петрів день», як його називали наші предки, вважався такою собі «верхівкою літа». В Україні день зазвичай починався з генерального прибирання, будинки білили, вивішували рушники.

Особливо до свята готувалися дівчата, які робили з польових квітів вінки, вплітаючи обов'язково червоні маки, а потім влаштовували веселі гуляння, ворожили на обранців, співали і танцювали.

Вранці віряни йшли до церкви на богослужіння. А після цього господині готували сирні бабки, якими пригощали всіх членів родини. За легендою цю страву любили самі Петро і Павло, регулярно вживали їх під час своїх подорожей світом.

Святому Павлу молилися перші українські підприємці, а Петру – моряки.

Існували й народні прикмети, пов'язані з цим днем. Так, вірили, якщо цей день холодний, то рік буде голодним. А ще казали, якщо на Петра спека, то на Різдво буде холоднеча.