Сексуальні злочини. Емоційний ґвалт і аб’юзивні залежності. Чому суспільство толерує насилля? Навіщо допомагати жінкам, які прагнуть бути сильні-незалежні і самі собі обрали кривдника?

Дві програми з незручними питаннями про токсичні стосунки та їхні прикрі наслідки. Ведуча місцями займає опозиційну до гості позицію, щоб різнофокусно подати інформацію і розширити поле дискусії. Як розмірковуєте ви? Поділіться в коментарях, а ще краще: завітайте до нашої студії  (місто Луцьк, вул. Конякіна 19а)

Громадська діячка і психологиня Світлана Сасюк каже, що є велика різниця в розумінні натяків з боку чоловічої та жіночої статі, а коли стається сексуальна маніпуляція, то часто те, що чоловік сприйме за запрошення до рішучої дії, для дівчини є лише елементом спілкування, чимось на зразок гри, яка не має “вести далі”.


На думку Світлани Сасюк, суспільство толерує насилля, а надто — злочини сексуального характеру, де, за статистикою, 97% постраждалих є саме жінками. У пересічної людини спрацьовує психологічний захист через витіснення й відсторонення, це наче відбити м’яч.
Більше про те, як правильно виявляти емпатію, в нашому інтерв’ю.


Психологиня Лєна Шторм стверджує, першим захистом є правильне вибудовування власних меж, втім, це вимагає відвертості перед собою і певно зрілості. Також гостя наполягає, що не можна приміряти стандартну логіку на ситуацію з особою, яка зазнала насилля. Мовляв, людина, навіть та, яку не били, але якій завдавали психоемоційного тиску, потребує насамперед фахової допомоги, адже самостійно не здатна дослухатися, а тим паче, приймати виважені рішення, такі, що десь, здавалось би, цілком очевидні. Великою загрозою є залежність, в яку можна втрапити непомітно для себе. Не кожного кривдника розсекретить навіть профі: потрібен час і низка ситуацій, щоб виявити, що "триґерить". Церебральний нарцис може проявитися взагалі на третьому році стосунків або навіть пізніше.