У православних і католиків Яблучний Спас традиційно відзначається 19 серпня. Серед вірян це свято вважається одним із дванадцяти найбільших, втім, одна із найпоширеніших версій вказує на його язичницьке походження.

Преображення було описано у трьох Євангеліях: від Матвія, Марка і Луки. Згідно з легендою, за сорок днів до свого розп'яття Ісус взяв трьох найближчих до себе учнів – Петра, Іоана і Якова – і піднявся разом з ними на гору Фавор. Аж раптом під час молитви Ісуса його одяг став білим, а обличчя засяяло. В цей момент поруч із ним з'явилися два пророки зі Старого Заповіту – Мойсей та Ілля. Пророки повідомили Ісусу, що він має здійснити свою місію у Єрусалимі – померти і воскреснути. Спустившись із гори, Христос наказав своїм учням збирати яблука, щоб його Батько міг їх освятити. Тому це свято інколи називають Святом на горі.

Натомість основна версія походження свята говорить про те, що Яблучному Спасу передувало дохристиянське свято збору яблук. Фрукти до цього дня вважалися незрілими, їсти їх дозволялося лише після освячення біля вівтаря. Вважалося, що саме цього дня вони здатні подарувати людям красу, здоров'я і силу.

Традиційно в цей час збирають і освячують врожай – яблука, груші, сливи, а також овочі й цілющі трави. Ця традиція символізує вдячність Богові за отримані дари. Існував також звичай перев'язувати останні нескошені колоски червоною стрічкою. Цього дня починали робити заготовлення на зиму.

Перший Яблучний Спас відзначають 14 серпня, його називають Медовим. Саме з цього дня дозволялося їсти мед. Другий Яблучний Спас святкують 19 серпня, а третій – 29 серпня, його іще називають горіховим.

Вважалося, що цього дня потрібно особливо дбайливо ставитися до природи, в тому числі до комах – їх заборонялося вбивати або ж проганяти, якщо вони сядуть на руку. Також не бажано їсти яблука наодинці, ними потрібно ділитися з рідними та близькими.