Поблизу парку 900-річчя Луцька цими днями тривають коригувальні роботи, описані в тендерній документації як «поточний ремонт вулиці Глієра в місті Луцьку (коригування)». Гарантію обіцяють на 5 років. Підрядник: ПП "Ространс", директор Н.П. Шух, реєстрація в Рованцях. Замовник: департамент ЖКГ Луцької міськради на чолі з Миколою Осіюком.

Лише в Луцьку і Донецьку: за словами правнука Глієра, в 2011 році вулиць, удостоєних прізвища видатного музиканта, було всього дві, і Кирило Новосельський, вивчаючи свій родовід, відвідав Луцьк 10 років тому та подарував довідник про прадідуся обласній науковій бібліотеці.


Хто такий Глієр?

 Народився у Києві в 11 січня 1875, тоді місто було в складі Російської імперії. Автор видатних творів мистецтва, серед яких орієнтовані в українському руслі: балет «Тарас Бульба» (1951–1952), симфонічна картина-балет «Запорожці» (1921), симфонічна поема «Заповіт» пам'яті Т. Шевченка (1939–1941), «Подражаніє Ієзекіїлю» (за віршем Т. Шевченка, 1918), музика до драматичних вистав «Іван Гус», «Гайдамаки» (1920) та містерії «Великий льох» (1919–1920) за поемами Т. Шевченка.

Його батько — німець Моріц Глієр (1835–1896), власник майстерні музичних інструментів. Мати — полька Юзефа Корчак (1852–1937). Рейнгольд Глієр Навчався в Другій київській гімназії. Випускник (1894) і викладач Київського музичного училища (з 1956 р. носить ім'я Р. М. Глієра). Серед його викладачів — скрипаль, диригент, військовий капельмейстер, відомий київський музичний педагог К. Воут, який в свою чергу був учнем чеського скрипаля О. Шевчика. 1914–1919 — директор і викладач Київської консерваторії, до викладання в якій залучав багатьох відомих зарубіжних музикантів, зокрема, Павла Коханського. Його учні — легендарні Л. Ревуцький, Б. Лятошинський та інші.

ТАКОЖ ЦІКАВО: як парк 900-річчя втрачав свої площі (наочно на мапах) і що там змінилося за 2020-21-й?