Сьогодні, 9 вересня, близько 18-ї години на одній із транспортних розв’язок Луцька сталась ДТП — зіткнулись два легковики
29 серпня в Україні вшановують пам’ять загиблих захисників
В ході війни неможливо ефективно вести наступальні операції притримуючись одного тактичного курсу. Росіяни не виключення, тому, навіть потерпаючи невдачі на фронті, не полишають спроб пробити українську оборону шляхом зміни своїх атак.
Про те, як окупанти змінили свою тактику в етері Громадського Інтерактивного Телебачення поговорили з керівником експертної групи військових зв'язків з громадськістю Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій МОУ Василем Павловим.
«В ході бойових дій противники завжди намагаються підлаштуватися одне під одного або створити протидію тим чи іншим заходам, які використовує противник на полі бою. Тому нема нічого дивного, що російський агресор почав враховувати власні помилки, навчатися на полі бою і шукати засоби та можливості подолати українську оборону», — пояснив Василь та зазначив, що це абсолютно логічні дії.
Так само українська армія від перших годин російської агресії також намагалась протидіяти ворогу і знаходила засоби цього.
«Ми зараз маємо інформацію, що офіційно оприлюднена, про те, що вони почали використовувати тактику штурмових груп. Нічого нового для позиційної війни ця тактика не несе», — розповів експерт.
З його слів, вперше вона була застосована наприкінці Першої світової війни, коли німці, французи, англійці і росіяни використовували спеціальні штурмові загони, щоб подолати глибоко ешелоновану оборону на західному фронті.
Павлов підсумував, що історичні попередники нинішньої російської армії — червона та радянська, вже використовували цю тактику, тому для них вона не нова:
«Росіяни використовували тактику штурмових груп під час першої і другої війни в Чечні, особливо під час боїв за Грозний. Тут ми маємо розуміти те, що збройні сили України так само через певний час знайдуть ефективну протидію російським військам, які зараз використовують цей вид тактики».
©2024 uaGit
Коментарі