Останнім часом у ЗМІ почали з"являтися прогнози щодо деокупації Криму на кінець травня 2023 року.

Так, наприклад, за інформацією керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирила Буданова, Україна може розпочати звільнення окупованого росіянами Криму вже наступного року.

Зазначу, що прогнози з конкретними періодами щодо звільнення окупованого півострова – це "ворожіння на воді".

Мені важко прокоментувати заяви Буданова, адже я можу проілюструвати на прикладах інформації ГУР МОУ щодо кількості іранських безпілотників, передачі Іраном балістичних ракет рф чи сценарії щодо можливого розвитку подій під час деокупації Херсона – жодна з цих гучних заяв не підтвердилася. Вони були спростовані або міністром оборони України Олексієм Резніковим, або нашими стратегічними партнерами. Стоїть питання щодо відповідності подібних заяв реальному стану речей на фронті. Звідки беруться такі фактичні з прив’язкою до конкретики дати – мені не зрозуміло.

Тим більше, заяви Арестовича щодо можливостей деокупації певних частин України й закінчення війни, 6 місяців – це на рівні прогнозів мольфара, а не радника ОП.

Наразі стратегічна ініціатива в Херсонській області на боці ЗСУ, адже українські військові демонструють поступове, але результативне звільнення регіону.

Зокрема, росіяни розглядають контрнаступ українських військових безпосередньо вже на території Запорізької області, а це дає можливість деокупувати не тільки Херсонську область, але й вийти на адміністративні кордони й в подальшому звільнити Крим. Ця інформація дійсна і такі сценарії можливі, але давати конкретні прив’язки до певного часу враховуючи те, що раз за разом подібні заяви не підтверджуються – це вже репутаційні втрати Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

На думку колишнього командувача військами США в Європі та генерала у відставці Бена Ходжеса, який раніше також зробив заяву щодо того, що ЗСУ мають всі шанси для успішного звільнення українських регіонів, зауважив, що до січня 2023 року українські військові візьмуть під контроль Маріуполь і Мелітополь, а після цього армія України здатна розпочати військову операцію зі звільнення Криму.

Щодо можливих варіантів звільнення Криму, то на сьогоднішній день українські військові не зможуть звільнити півострів за допомогою проведення десантно-штурмової операції. Будь-який сценарій вартий розгляду, але варто говорити про те, що для проведення широкомасштабної десантної операції необхідні великі десантні кораблі, які можуть брати декілька сотень особового складу. Наразі великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський" нині перебуває в російській окупації, а середній десантний корабель "Юрій Олефіренко" – це не та бойова одиниця, яка спроможна забезпечити виконання такого типу завдань. Крім того відсутня належна кількість військово-транспортних літаків, які зможуть провести висадку десанту.

Утім повністю відкидати варіант проведення тактичної десантної операції для виконання якихось тактичних цілей не варто.

Зверну також увагу на інформацію, яка останнім часом оприлюднюється в росЗМІ. Йдеться про додаткові інженерні фортифікаційні роботи в районі Мелітополя та Бердянська.

Інформація, яка оприлюднюється в російських пабліках щодо деокупації Запорізької області є серйозною, адже саме з цим пов’язані додаткові інженерні фортифікаційні робити як в районі Мелітополя, так і в районі Бердянська: вони йдуть паралельно, так як наступ ЗСУ, на думку російської сторони, очікується саме по цих двох напрямках.

Я не виключаю можливості подібного сценарію, враховуючи те, що Бердянськ – це глибоководний порт, а відповідно військово-морська база й основна локація окупаційної армії, якою здійснюється забезпечення російського контингенту не тільки на цю область, але й з подальшою передислокацією по декількох напрямках. Мелітополь так само – великий логістичний хаб і має певну інфраструктуру, яка є сухопутним коридором з окупованих територій Луганської й Донецької області до Криму. Цілком ймовірно, що ці два населені пункти можуть стати центром прискіпливої уваги з боку ЗСУ.

До того ж, британські військові експерти часто наголошують на тому, що встановлення контролю на Кінбурнській косі в гирлі Дніпровського лиману, може допомогти українським військовим витіснити росіян з лівобережжя Херсонщини й Криму.

Стратегічне значення Кінбурнської коси дає можливість контролювати окупантам не тільки український Очаків, але й так званий зерновий коридор з Миколаївського порту. Згідно з супутниковими даними, російські окупанти створюють інженерні фортифікаційні споруди.

За інформацією Генштабу ЗСУ, за минулу добу на Запорізькому напрямку противник намагається покращити тактичне положення. Здійснив обстріли з танків, мінометів та артилерії в районах більш як 10 населених пунктів. На Херсонському напрямку ворог обороняється, проводить посилення угруповання.

Дмитро СНЄГИРЬОВ (керівник ГІ «Права справа», воєнний експерт, спеціально для ГІТу)