Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту Ілля Куса в ефірі ГІТ в проекті «Волинь на варті. Разом до перемоги!» проаналізував процес введення ембарго нафти і газу для росії.

Також ішлося про ціль візиту російського міністра Лаврова в Алжир і Оман, ситуативність ведення зовнішньої політики Туреччиною.

Ілля Куса проаналізував ймовірність та швидкість введення ембарго нафти і газу для росії: 

6-й пакет санкцій буде прийнятий. Просто всі країни, якщо ми говоримо про часткове нафтове ембарго — про тотальне не йде мова, тому що не можуть вони відмовитися від нафти, як би нам не хотілося.

Є декілька країн, які на сьогоднішній день торгуються з Брюсселем, як краще оформити це ембарго. Угорщина, Словаччина, Чехія, Болгарія хочуть також більшого люфту по часу, щоб відмовитися від російської нафти — бажано до кінця 2023 р. Тоді це буде менш затратно для економіки кожної з країн.

Греція, Мальта добилися, що Євросоюз не буде поширювати санкції на транспортування нафти в «треті країни». Це пов’язано з тим, що Греції належить до чверті світових нафтових танкерів і такі обмеження можуть вдарити по їхньому танкерному флоту та суднобудівній галузі. Кіпр мав занепокоєння щодо купівлі російськими громадянами нерухомості та вимагатиме компромісу від Євросоюзу з цього приводу.

Велика кількість країн мають свої інтереси, які хочуть захистити, коли буде ухвалено 6-й пакет санкцій. Ілля Куса вважає, що ми мусимо чекати, поки всі країни досягнуть компромісу.

Тому сподіватись нам на швидке, тотальне нафтове ембарго, я думаю, нам не варто… Через це затягування країни не хочуть робити радикальних кроків, — підсумував він.