Депутата Волинської обласної ради Григорія Пустовіта вдруге обрали заступником голови Волиньради.

Таке рішення депутати ухвалили на позачерговій сесії у середу, 20 жовтня.

Нагадаємо, рівно місяць тому, 20 вересня, на позачерговій сесії Волинської обласної ради депутати таємним голосуванням (50 – «за», один утримався) задовольнили заяву Пустовіта про добровільне складання ним повноважень заступника голови ради. До речі, ні тоді, ні тепер питання Пустовіта до початку сесії не вносилось у порядок денний і не оприлюднювалось.

Протягом місяця депутат Пустовіт ходив на покладання квітів, різні урочистості, брав участь у безпредметних онлайн-дискусіях, виступав на фестивалях, вітав спортсменів, нацгвардійців, школярів, авіаторів, а на сайті Волиньради зазначали, що він це робить «за дорученням голови Волинської обласної ради».

І ось 20 жовтня на початку сесії питання обрання заступника голови ради внесли в порядок денний. Голова ради Григорій Недопад запропонував єдину достойну кандидатуру – Григорія Пустовіта. За неї й проголосували у таємному режимі. 43 депутати із 64-х обраних до ради – «за», один – «проти».

Не брала участі в голосуванні фракція партії «Європейська солідарність». Як пояснив у коментарі спецкору ГІТу депутат Іван Мирка, через те, що голова ради не взяв до уваги їхню пропозицію – обрати заступником депутата від фракції «Європейська солідарність» Артема Запотоцького.

«Позицію на сесії обласної ради висловила голова фракції «Європейська солідарність» у Волинській обласній раді Юлія Вусенко. Звернулись до голови, щоб не перетворювати на комунізм такі вибори, ми теж подали саме голові обласної ради позицію, що ось в нас є досвідчені кадри і сам голова може розглянути пропозицію від нас. І ми запропонували Артема Запотоцького зокрема. Але це питання не вносилося, не розглядалося. Сьогодні я член лічильної комісії, тому знаходжуся тут разом із депутатами. Але фракція ухвалила рішення не брати участі в голосуванні», – розповів Мирка (на відео з 1:11 хв.).

Також Мирка наголосив на тому, що проєкт рішення про обрання заступника голови ради мав би бути попередньо оприлюднений на сайті Волиньради, а так, за його словами «не дуже демократично це все виглядає».

Чому звільнився і знову повертається на посаду заступника голови Волиньради, Григорій Пустовіт розповів у бліцінтерв’ю спецкору ГІТу Вадиму Реміську (на відео з 6:00 хв.)

Я звільнився відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування». Заступник має право скласти повноваження. Я скористувався свої правом. А мою кандидатуру вніс голова обласної ради Григорій Вікторович Недопад. Це вже чому він мене вніс – це питання до нього (усміхається – ред.).

– А ви не проти були?

Звичайно, ні. Це для мене висока честь, висока відповідальність – бути заступником голови обласної ради. Я пройшов не одну посаду, багато посад пройшов. Я знаю, що це таке. І для мене можливість працювати в обласній раді на постійній основі – це дуже важливо.

– Розкажіть в декількох словах, для глядачів щоб було зрозуміло, суть цієї ситуації. Чому ви змушені були звільнятися. Це якесь питання з НАЗК (Національним агентством з питань запобігання корупції – ред.) виникли?

Дивіться, був припис НАЗК. І відповідно до того припису, там прийшов припис, що я порушив терміни надання згоди на спецперевірку. Якщо не бачити наше рішення, то дійсно, да, сесія була 24 числа, я написав 2 числа, да, може скластись враження, якщо так дивитися, що я дійсно порушив.

– Ніби ви ухилялися від спецперевірки?

Ні, не ухилявся, а невчасно погодився на спецперевірку. Але якщо подивитись наше рішення, що мене обрати з 30 числа, тому що мені потрібно було закрити питання в місті ще (до обрання міським головою Ігоря Поліщука Пустовіт був секретарем Луцької міської ради і виконував повноваження Луцького міського голови – ред.), на місці попередньої роботи, і мене обрали з 30 числа, то 2 число якраз попадає в ці терміни, і я ніяких порушень не мав. Але прийшов припис – не бути. Його можна виконувати, були різні дискусії, я сказав: «Давайте так: я не буду судитися, бо якби мене звільнили, я б судився з обласною радою. Я не буду судитися, я не буду триматись за посаду, я не хочу, щоб обласна рада займалась судовими процесами, там перепискою, доказами, непотрібним марнуванням часу і можливостей. Я написав заяву і сказав: я складаю повноваження. І все, у вас ніяких проблем немає.

– А чому ви тоді не пояснили депутатам, чому склали повноваження?

Питання в тому, що я вийшов, мені задали питання: «Чому ви звільняєтесь?» Я пояснив: згідно із статтею Закону «Про місцеве самоврядування». Про припис ніхто питань не задавав. Чому я повинен був відповідати, говорить: а вот там припис. Припис був не мені. Це документ, який прийшов до ради. І це не мій документ. І, по великому рахунку, чому я повинен був говорити про ті документи, які прийшли?

– Але це б чесно було по відношенню до депутатів, які не знали про це.

Почекайте. Давайте говорить відверто: всі все знали. Це раз. Другий момент, якщо вже ви вживаєте слово «чесно». Чесно, коли кожен виконує свої обов’язки. Припис кому був? Мені? Ні. Голові обласної ради. Якби були питання до юридичного відділу нашого, до наших юристів – вони б пояснили. Питання до мене теж ніхто про припис не задавав. Чому я звільняюся? Я складаю повноваження. Все. Я прийняв рішення. Чим воно навіяно, ніхто не задавав питання і так далі. Я пояснив: я складаю повноваження. Я прийняв таке рішення. Все. Дивіться, це ж не таємниця. І сьогодні, коли задали питання про припис, я відповів. Якщо не задають питання, я ніколи не відповідаю на ті питання, які не задають.