Хороший брифінг у Монастирського вийшов. З відео та навіть з монологом жертви. Хоча… дивлячись на Лещенка якось автоматично перевіряєш гаманець. Мутний хлопчик, який невідомо яким чином потрапив до міністрів. Багато говорив про те, як бореться з корупцією, але постійно уточнював, що його хотіли грохнути не за це, а за якісь «цивільно-правові відносини» 2018 року. Що ж за стосунки такі, запитали Лещенка. Він плутано відповів, що американець, який «замовив» його, ввозив в Україну генно-модифіковане насіння. А Лещенко, мабуть, цьому перешкоджав. Хоча, як він міг перешкоджати, якщо був у цього американця найманим менеджером. Та й генно-модифікованим зерном уже давно вся Україна засіяна. Тож чогось недомовляє пан Лещенко, темнить... Поліцію ми палко вітаємо, якщо, звичайно, не з'ясується, що все це постанова. А поки що нагадаємо читачеві, хто такий Роман Лещенко, і за що його могли «замовити». І здивуємося, вкотре, кадровій політиці Зеленського.

Роман Миколайович Лещенко: досьє, біографія та компромат

ВІД СОХИ — У КРІСЛО МІНІСТРА

Новий міністр аграрної політики народився 1988 р. у Черкаській області у сім'ї фермерів. У 2011 р. закінчив юридичний факультет Національного університету імена Тараса Шевченка та з 2013 р. працював в альма-матері на кафедрі фінансового права. Жодної значної кар'єри в державних органах він до приходу до влади Володимира Зеленського та його партії «Слуга народу» не зробив. Але у жовтні 2019 р. Зеленський несподівано призначає його уповноваженим із земельних питань. Чому – про це буде трохи згодом.

Що такого значного зробив Лещенко на цій посаді, також незрозуміло. Але вже менш як за рік – у червні 2020 р. – Кабінет міністрів призначає Романа Лещенка головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Це ключове відомство в країні з питань землі. Чим уславився на цій посаді Роман Лещенко, ми також розповімо.

Але не пропрацювавши і півроку на цій посаді президент Зеленський «просуває» Романа Лещенка ще вище – пропонує призначити його міністром аграрної політики. Що й зробила Верховна Рада 17 грудня.

Що ж такого значного зробив Роман Лещенко і чим він завдячує такому стрімкому кар'єрному зростанню? Погодьтеся, далеко не кожен стає міністром у 42 роки, до цього дня не пропрацювавши у профільному міністерстві. Про це й йтиметься.

ДЕКЛАРАЦІЯ ВСЕ СТЕРПИТЬ

Чесній людині нема чого соромитися своїх доходів, але якщо вони нажиті нечесним шляхом – це зовсім інша справа. Роман Лещенко свої прибутки любить ховати. Наприклад, у березні минулого року, у розпал президентських передвиборчих перегонів, він вніс на рахунки партії «Слуга народу» круглу суму – 1,6 млн гривень. Підтвердження цього можна знайти на сторінці 41 у звіті політичної партії «Слуга народу», розміщеному на сайті НАЗК.

Однак ні в своїй декларації за 2018 р., ні в декларації за 2019 р. новоспечений міністр агрополітики ці гроші не вказав, і не зазначив, що він перераховував будь-кому будь-які гроші. Та й дворічні доходи його та дружини не дозволяли внести таку суму навіть якби вони не їли. Хоча Роман Лещенко – людина далеко не бідна: у 2019 р. він мав корпоративні права у трьох компаніях – СТОВ НВФ «ГЕНЕЗИС-АГРО», ТОВ «ДАКОТА АГРО ІНВЕСТМЕНТС» та ТОВ «АГРОДАР-КАНІВЦІ», які займаються вирощуванням зерна. Крім того, він був керівником ТОВ «ГРОСАНС» та керуючим партнером консалтингової компанії «Український аграрний центр», яка займається посередництвом при купівлі-продажу агропідприємств. Доходи від агробізнесу мали бути. Але Роман Лещенко подарував партії «Слуга народу», нібито не свої власні гроші. Про походження цієї суми ми ще розповімо, а поки що зазначимо, що за подання в декларації свідомо неправдивих відомостей йому належало суворе покарання – від штрафу в 42 тис. гривень і до 2 років ув'язнення. І відповідні заяви про порушення ним антикорупційного законодавства вже подано до НАБУ та НАЗК.

І хоча Конституційний Суд і відзначив кримінальну відповідальність за це правопорушення, воно все одно могло б зіпсувати біографію міністра. Вихід було знайдено: Роман Лещенко заявив, що гроші належали його нині покійному батькові, який їх заробив тяжкою фермерською працею, а потім нібито заповів віддати на передвиборчу кампанію президента.

Погодьтеся, дуже сумнівно, що фермер, потім і кров'ю заробивши свої кревні, погодиться пожертвувати їх на передвиборчу кампанію політика та ще вчорашнього шоумена. Але саме щедрою пожертвою до партійної каси у березні минулого року та притулком у своєму офісі все черкаського Зе-штабу на час виборів Роман Лещенко завдячує такому стрімкому кар'єрному стрибку – від депутата районної ради Черкаської області – до уповноваженого президента із земельних питань, а звідти, з невеликою затримкою у кріслі голови Держгеокадастру – прямо на посаду керівника однієї з найбільших галузей української економіки.

Хабарі – ГЛАДКІ?

На початку грудня у підвідомчому Лещенку Держгеокадастрі спалахнув скандал – Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про затримання «на гарячому» двох людей під час передачі хабара. Хто саме був затриманий, кому призначалися гроші, і хто «здав» корупціонерів правоохоронним органам, не йшлося. НАБУ лише вказало, що гроші передавали в.о. начальника головного управління Держгеокадастру Хмельницької області та колишній радник колишнього голови відомства. Пізніше у ЗМІ випливло й ім'я цього радника – Олексій Ковальов.

Однак у той же час Роман Лещенко у себе на сторінці у Фейсбук розповів, що це йому пропонували хабар «за дерибан державних земель», але він «здав» корупціонерів у НАБУ та СБУ. І наступного дня НАБУ випустило нове повідомлення, в якому тепер уже було зазначено, що розслідування цієї справи розпочато за заявою голови Держгеокадастру.

Дуже дивно, що у першому повідомленні НАБУ про Лещенка чомусь «забуло». Це явна розбіжність. Однак на цій «розбіжності» не скінчилося. Виявляється, затриманий Олексій Ковальов був радником не колишнього голови Держгеокадастру (якого взагалі не було радників), а нинішнього, тобто самого Романа Лещенка. Мало того, телеграм-канали просто-таки кишать повідомленнями про те, що Лещенко та Ковальов досить тісно «співпрацювали»: Ковальов є власником компаній, які проводять інвентаризацію земель у регіонах, і в оперативники зафіксували багато цікавих бесід, під час яких Роман Лещенко та Олексій Ковальов «вирішують питання». Тому, швидше за все, голова Держгеокадастру був одним із фігурантів справи, але не як заявник, а як підозрюваний. Його, до речі, легко впізнати на фото із місця злочину.

Те, що Лещенко був одержувачем грошей, підтверджує й матеріали цієї кримінальної справи, що потрапили в телеграм-канали, де чорним по білому написано, що гроші заносилися саме для Лещенка.

Чому ж Роман Лещенко раптом буквально за один день перетворився на союзника НАБУ? Відповідь може бути дуже простою – її дуже люблять на вул. Банковій, і до нього особисто вподобає сам президент, який, як це було видно минулого тижня, і запропонував його кандидатуру на посаду міністра агрополітики. Хто ж «топитиме» в корупційному скандалі завтрашнього міністра, та ще запропонованого на цю посаду самим президентом?

ХОЧЕТЕ ЗЕМЛЮ? ПЛАТІТЬ

За Романа Лещенка Держгеокадастр став фабрикою з роздачі державної землі. Держгеокадастр, згідно із законодавством, має сьогодні право розпоряджатися землею державного призначення, і, розглядаючи заяви громадян, ухвалює рішення: видати чи ні. Звичайно, землю він видає. Але – не безкоштовно. І тому є безліч підтверджень. Наприклад, телеграм-канал «Земельний партизан» наводить фотокопії документів про видачу землі в Одеській області, де нещодавно було призначено нового керівника облуправління Держгеокадастру Дмитра Кукола. Лише за місяць його роботи було видано 488 дозволів на отримання землі для ведення особистого селянського господарства (ОСГ). По 2 га в одні руки, і отримуємо, що за місяць роздали майже 1 тис. га землі.

Однак отримали землю ті, хто зміг заплатити близько $800 за гектар, тобто на цій схемі облуправління заробило $780 тис.

І це відбувається не лише на Одещині. Видання «Букви» на початку грудня сфотографувало у Верховній Раді листування у чаті фракції «Слуг народу», де про одного із заступників Романа Лещенка прямо так і говорилося: «Це той заступник, який займається квотами по роздачі?».

Зупинити цей земельний «конвеєр» передбачалося шляхом ухвалення законопроекту №2194, але його депутати благополучно провалили. Тим часом Держгеокадастр за пів року керівництва Романом Лещенком, за підрахунками телеграм-каналу «Земельний партизан», видав «потрібним» людям близько 160 тис. га землі. Щоб усе це провернути відразу після призначення до Держгеокадастру, Лещенко вимкнув систему внутрішнього документообігу ДокПроф, яка забезпечувала принцип екстериторіальності при реєстрації ділянок і перевів все в ручний режим, щоб ховати із системи документи про видачу землі потрібним людям.

Кадрову політику Держгеокадастру часів Лещенка можна схарактеризувати як «масове повернення на керівні посади корупціонерів та схемників часів Януковича». Після цього країною прокотилася хвиля протестів місцевого населення під будинками кадастрових управлінь у регіонах.

ПРОВАЛ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

У крісло міністра агрополітики Роман Лещенко потрапив навіть попри публічне визнання власної неспроможності на посаді голови Держгеокадастру. Покладену на нього завдання провести інвентаризацію землі він просто провалив. При цьому, розписуючись у власній неспроможності, заявив, що приватні компанії, які виграли тендери на проведення інвентаризації, обіцяли це зробити, але свого слова не дотримали. А він, голова Держгеокадастру, за його словами, «не може контролювати процес інвентаризації та зобов'язувати компанії, які виграли тендери, виконувати свої зобов’язання».

Під час проведення земельного форуму у Чернігові, голова Держгеокадастру сам визнавав, що під його керівництвом проведено аудит електронного реєстру, що існує з 2013 р., лише на 27%. За 4 місяці на цій посаді Роман Лещенко не зміг провести інвентаризацію 200 тис. га землі, на яку було виділено бюджетне фінансування на строк до 1 серпня. Тому дедлайн інвентаризації кілька разів переносили. Показовою є робота Держгеокадастру до Романа Лещенка – за весь минулий рік відомство змогло проінвентаризувати 1 млн га.

При цьому Роман Лещенко зробив гучну заяву: за попередні роки (тобто до того, як він став головою Держгеокадастру), було вкрадено 5 млн га землі. Розбіжність виходить – Держгеокадастр за нього майже зупинив інвентаризацію, але при цьому нарахував 5 млн га «вкраденої» землі.

Із цього приводу є версія – теза «все було вкрадено до нас» використовується для того, щоб безконтрольно роздавати землі, які нібито «вкрадені». Об'єднані територіальні громади (ОТГ) мали отримати від держави понад 4 млн га землі, але отримають лише 2 млн га. А ось різниця – це і є той масив, який Держгеокадастр продовжить роздавати потрібним людям.

Тому невипадково незадовго до Земельного форуму у Чернігові Роман Лещенко зустрічався з представниками великого аграрного бізнесу, та пропонував: та земля, яка вам цікава, ОТГ не передаватиметься.

А ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ АТО ЗЕМЛІ НЕМАЄ

Показово, що свою діяльність на посаді голови Держгеокадастру Роман Лещенко розпочав зі звинувачення на адресу ветеранів АТО, вони нібито є фігурантами земельних схем. І повністю зупинив виділення ним землі. Обурені захисники України були змушені навіть перекривати трасу на Житомирщині, щоб звернути увагу на себе.

Але зустрівшись із ветеранами АТО у себе в офісі, Роман Лещенко і тут не зміг стриматися, щоб не спотворити дійсність. У себе на сторінці у Фейсбук він написав, що робитиме все необхідне «щоб учасники бойових дій могли реалізувати своє законне право на безкоштовне отримання земельної ділянки від держави», і що «і далі відкрито для діалогу». А ось відео з цієї зустрічі каже про протилежне.

Коли його попросили пояснити участь ветеранів АТО у «схемах», він зірвався на крик, почав заявляти, що йому загрожують і він подасть заяву до правоохоронних органів. «Я знаю, що вам заплатили, я про все це в курсі», - кричав він.

А тим часом роздача землі продовжується. Її отримують навіть ті, хто має явні проблеми із законом. Наприклад, «Земельний партизан» повідомляє, що у листопаді на Одещині 78 учасникам бойових дій було відмовлено у передачі землі для ОСГ у власність. Але в той же час 0,5 га землі в Хаджибейському лимані, яка коштує на ринку близько $200 тис., отримав Чувальський К.Ф., який був неодноразово судимий за те, що зривав золоті ланцюжки у дівчат.

КРАЩА ДИСЕРТАЦІЯ – СПИСАНА

Роман Лещенко з 2013 р. займається та викладацькою діяльністю, працює на кафедрі фінансового права юридичного факультету Університету імені Тараса Шевченка. У 2015 р. він захистив кандидатську дисертацію та отримав диплом кандидата юридичних наук.

Тільки ось невдача – громадська організація «Сила та захист» ґрунтовно покопалась у його дисертації та знайшла там плагіат. Наш міністр агрополітики просто «запозичив» шматки тексту з наукових праць російських учених, переклавши їх українською. А це є порушенням закону «Про освіту». Логічно, що «Сила та захист» звернулася із заявою до Міністерства освіти, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, і навіть до Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики. Тепер чекатимемо на реакцію – чи притягнуть нового міністра до дисциплінарної відповідальності за плагіат, чи не звернуть увагу?

БІЗНЕС У ШОЦІ

Отримавши нового міністра, аграрний бізнес, який звик працювати чесно, одразу жахнувся. Наприклад, ТОВ «Гросанс» українське підприємство з іноземними інвестиціями, засновником якого виступає американець Курт Джейкоб Ґросанс, висловило стурбованість цим призначенням. І не без причини. Виявляється, Роман Лещенко з квітня до вересня 2018 р. працював директором цього підприємства. Директорство Лещенка обернулося для американця суцільними збитками: великі обсяги зерна зникли у невідомому напрямку, а техніка ТОВ «Гросанс» Роман Лещенко використав для обробки землі, з якої отримував прибуток.

Але що найдивовижніше – Роман Лещенко вкрав у ТОВ «Гросанс» 5,5 млн грн і переказав на рахунки своєї компанії. Американський інвестор припускає, що саме із цих грошей Роман Лещенко і зробив внесок у фонд партії «Слуга народу» у розмірі 1,6 млн гривень.

Курт Джейкоб Ґросанс подав заяву до НАБУ, але поки що все безрезультатно. Тому єдине, що йому залишається, – пообіцяти розповідати всім закордонним ЗМІ про те, яких людей в Україні призначають міністрами аграрної політики.