Як повідомив міністр охорони здоров'я України Максим Степанов, вакцинація від коронавірусу в Україні розпочнеться з препарату фармацевтичного концерну AstraZeneca. За його словами, перші 500 тисяч доз вакцини мають прибути в країну вже найближчими днями. Що наразі відомо про цей препарат, досліджували журналісти «Дойче велле».

Хто розробив вакцину AstraZeneca?

Препарат, відомий також під назвою AZD1222 чи як «оксфордська» вакцина, було створено командою Оксфордського університету та британсько-шведського фармацевтичного концерну AstraZeneca. До вчених, що працювали над вакциною, належать дослідники Інституту Дженнера та Оксфордської групи вакцин.

Як працює препарат AstraZeneca?

У цьому випадку йдеться про так звану векторну вакцину. Вона, за даними німецького Інституту імені Пауля Ерліха (PEI), базується на вірусі застуди шимпанзе, який є безпечним для людей. Так звані застудні віруси з родини аденовірусів модифікуються таким чином, що вони містять ген із невеликою ділянкою геному SARS-CoV-2 - «модифікація» виробляє оптимізований поверхневий білок коронавірусу, відомий також як спайковий білок.

Після щеплення цей вірус потрапляє у деякі людські клітини, що починають використовувати ген для створення спайкового білка. Імунна система розпізнає його як чужорідний елемент та починає виробляти у якості захисної реакції антитіла та Т-клітини, які у ідеальному випадку здатні захистити від інфікування коронавірусом SARS-CoV-2.

У яких країнах дозволено використовувати вакцину AstraZeneca?

Станом на 10 лютого, за даними AstraZeneca, «оксфордську» вакцину дозволили щепити вже у більш ніж 50 країнах на чотирьох континентах. А першою з держав, що надали дозвіл використовувати цей препарат, стала Велика Британія – ще 30 грудня минулого року. Після неї «зелене світло» для цієї вакцини дали й інші великі замовники, зокрема ЄС та Індія.

Наскільки дієвою є вакцина AstraZeneca проти коронавірусу?

Якщо йдеться про початковий варіант COVID-19, то препарат AstraZeneca продемонстрував під час клінічних досліджень ефективність у 76 відсотків після введення першої дози. Якщо зробити щеплення другою дозою через 12 чи більше тижнів після першого, то ефективність зростає до 82 відсотків. Інше дослідження при цьому продемонструвало навіть вищий показник – 84 відсотки. Ще одне дослідження показало, що вакцина зменшує тривалість виділення та вірусне навантаження, що може сповільнити поширення коронавірусу. На основі цих даних препарат і отримав дозвіл у багатьох країнах.

Чи ефективна вакцина AstraZeneca проти британського варіанту B117?

Дослідження препарату AstraZeneca щодо мутації коронавірусу B117, яку вперше було виявлено у Великій Британії, виявило аналогічну ефективність, як і у випадку початкового варіанту COVID-19. Результати дослідження демонструють, що вакцина захищає від «британської» мутації у 75 відсотках випадків.

Чи ефективна вакцина AstraZeneca проти південноафриканського варіанту B1351?

За останніми даними, дієвість препарату AstraZeneca проти мутації B1351 є набагато меншою. Точних цифр, щоправда, досі немає. Південноафриканський уряд вирішив зупинити вакцинацію цим препаратом. Причиною цьому стало невелике ще нерецензоване дослідження за участі 2000 осіб, що продемонструвало – вакцина дає лише «мінімальний захист» від легкого чи середньо-тяжкого перебігу хвороби COVID-19, спричиненої варіантом B1351. Ця мутація вважається більш небезпечною через своє більш швидке поширення. Вона спричинила більшість випадків інфікування коронавірусом у Південній Африці. Водночас позитивним моментом дослідження є те, що жоден з учасників південноафриканського дослідження не помер, не мав важкого перебігу хвороби чи був госпіталізований. Щоправда, дієвість проти важкого перебігу хвороби COVID-19, спричиненої варіантом B1351, під час цього дослідження спеціально не оцінювалась, адже учасники не належали до груп ризику, пояснили вчені Університету Вітватерзанд у Йоганнесбурзі.

У фармацевтичному концерні захищають свій препарат від сумнівів у його ефективності.

«Нейтралізуюча активність антитіл є аналогічною до інших вакцин проти COVID-19, які продемонстрували ефективність проти важких випадків хвороби, особливо, якщо інтервал між введенням доз оптимізовано до 8-12 тижнів», – йдеться у заяві AstraZeneca.

У розмові з DW експерти підтверджують, що препарат надає щонайменше певного захисту від південноафриканського варіанту.

«Вакцина AstraZeneca надаватиме щонайменше певного захисту проти варіанту B1351, бо утворені після щеплення антитіла розпізнаватимуть та блокуватимуть частини варіантів вірусу», – каже Сара Пітт, наукова співробітниця британського Інституту біомедичних наук.

Також професор мікробіології медичного відділення Університету Техасу Пей Янг Ші наполягає: «Ми отримуємо захист після кожного дозволеного щеплення». Можливо, за його словами, це призведе до дуже пом'якшеного перебігу хвороби, але це набагато краще, аніж не мати щеплення. Те, із якими варіантами коронавірусу стикнеться особа та наскільки ефективно вона здатна створювати імунний захист, може впливати на те, наскільки добре захищатиме вакцина, додає Пей Янг Ші.

Чи варто мені робити щеплення вакциною AstraZeneca?

Певний захист препарату AstraZeneca від мутацій коронавірусу пов'язаний з тим, що й у випадках варіантів COVID-19 йдеться про модифікацію початкового вірусу, проти якого була розроблена вакцина. Хоча препарат не розпізнаватиме мутовану частину, він може виявляти ту частину, що залишилася від «попередника».

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) нині рекомендує подальше використання вакцини AstraZeneca для усіх категорій населення, починаючи від 18 років, навіть якщо у країні циркулюють мутації коронавірусу. Також рекомендації стосуються саме осіб із хронічними хворобами, що підвищують ризик важкого перебігу COVID-19: серцево-судинні захворювання, недуги дихальних шляхів, діабет, ожиріння. Для осіб, які живуть із ВІЛ і автоімунними хворобами чи мають послаблений імунітет, необхідні подальші дослідження. Але якщо особа належить до категорії, якій загалом рекомендується робити щеплення, після консультації із лікарем також можна вакцинуватись.

Досі є небагато даних щодо того, чи під час вагітності вакцина також є безпечною. Але коли користь від використання вакцини для вагітної переважає можливі ризики, щеплення також є доречним. А ось людям із передісторією важких алергічних реакцій на компоненти препарату вакцинуватися не варто. Втім це стосується і мРНК-вакцин, додає в інтерв'ю DW президент німецького Інституту імені Пауля Ерліха.

Чи усім віковим групам підходить ця вакцина від коронавірусу?

У цьому питанні оцінки експертів різняться. ВООЗ рекомендує вакцину усім людям, починаючи від 18 років. Тобто й тим, кому вже виповнилося 65 чи старшим. Також Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) заявляє, що препарат може застосовуватися для усіх осіб від 18 років. Мовляв, досі немає достатніх даних досліджень для людей похилого віку, аби продемонструвати, як саме діє вакцина у їхньому випадку, але очікується, що вона працюватиме, «адже імунна відповідь спостерігається у цій віковій групі». Це твердження базується також на досвіді із іншими вакцинами.

Натомість німецька Постійна комісія з вакцинації (STIKO) рекомендує препарат AstraZeneca лише для людей у віці до 64 років. При цьому вона посилається на брак даних, які б підтверджували дієвість вакцини для людей похилого віку. Більшість учасників досліджень AstraZeneca були у віці між 18 та 55 роками. AstraZeneca зазначала у результатах досліджень, що «дієвість вакцини для старших вікових груп не може бути оцінена». Очікується, що це стане предметом подальшого вивчення.

Чому вакцину AstraZeneca обирають так багато держав?

Популярність «оксфордської вакцини» визначають, передусім, дві причини. На відміну від препаратів компаній BioNTech/Pfizer та Moderna, вакцину AstraZeneca не треба охолоджувати до наднизьких температур. Можна транспортувати і зберігати її до шести місяців за умови охолодження до проміжку від двох до восьми градусів за Цельсієм. Таким чином вакцинувати цим препаратом можуть і звичайні сімейні лікарі у своїх практиках.

При цьому вакцина AstraZeneca вважається набагато дешевшою. Точні ціни не відомі, але у публікації бельгійської державної секретарки Єви Де Блеекер у Twitter, яка пізніше була видалена, зазначалося, що загальноєвропейські ціни виглядали наступним чином: 15 євро за дозу препарату Moderna, 12 євро за BioNTech/Pfizer і 1,78 євро – за AstraZeneca.