Громадське Інтерактивне Телебачення зібрало коментарі двох медиків, щоб людською мовою розповісти про реабілітацію від COVID-19, неврологічні розлади, які виникають навіть після "легких форм" і заодно з'ясувати доцільність, переваги й ризики крапельниць.

Хоча головний біль напруги і є найчастішим типом головного болю в популяції (поширеність 40-70%), на прийом до лікаря з таким головним болем пацієнти приходять рідко: або коли біль хронізується й погано реагує на лікування, або приєднується головний біль від надмірного вживання лікарських засобів. На прийомі у лікаря, тим більше невролога, частіше можна розпізнати мігрень (це не лише мій досвід – інсайти від колег з усього світу), каже лікарка Анастасія Гончар, додаючи “важливо прояснити деякі аспекти самодопомоги при ГБН, щоб вміти його правильно знімати”.

Неврологиня Анастасія Гончар в етері з ведучою Ярославою Савош наголосила, що потрібно бути уважним до своєї симптоматики і що неврологічні ускладнення після вірусу досить часті, стать тут не має значення. Один із глядачів ГІТу написав нам:

"Молодий хлопець, але після того, як перехворів, найбільше ускладнення – це раптові зміни настрою, то голова ниє, то нудить. Почуваюся як дівчина при ПМС".

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ: «Вакцинація в Україні: бар'єри та можливості». Соціологиня Ганна Куровська ексклюзивно для ГІТ.

Медики в етерах ГІТ неодноразово наголошували, що коронакриза стимулює дослідження й саме тому не вдається робити далекосяжні прогнози, будучи в щоденній боротьбі. Ведучі ГІТ зі свого боку стараються вибудовувати розмови із запрошеними фахівцями так, щоб уникати паніки та дезінформації, тлумачити складне, ділитися цікавим.

ЯК ВІДРІЗНИТИ ГОЛОВНИЙ БІЛЬ НАПРУГИ ВІД МІГРЕНІ?

На відміну від мігрені, головний біль напруги не такий інтенсивний, не супроводжується нудотою, рвотою, світло-/ звукобоязню, має двобічну локалізацію та не погіршується від фізичного навантаження, а навпаки – може навіть проходити після занять спортом. Також тривалість цього болю може бути меншою і самостійно минатися в період 30 хв.

Часто пацієнти думають, що ГБН пов'язаний зі спазмом судин і приймають спазмолітики, це НЕПРАВИЛЬНО! Спазмолітики не впливають на патогенез ГБН, тому жоден із відомих сучасних європейських гайдів НЕ радить їх використовувати для зняття нападу.

ДОБРЕ, НЕ СПАЗМОЛІТИК, ТОДІ ЩО?

В патогенезі епізодичного ГБН відіграє роль стресовий фактор та перенапруження м'язів черепа – міофасціальний біль. Больові рецептори перикраніальних м'язів реагують на больові подразники (перерозтягнення, перенапруження), активуються та посилають імпульси в центральну нервову систему. При тривалій активації рецепторів цей процес призводить до так званої центральної сенситизації больових шляхів – їх гіперчутливості, зниження больового порогу та хронізації болю.

При болю помірної інтенсивності – прості аналгетики – ібупрофен, парацетамол або комбіновані (наприклад, комбінація ацетилсаліцилової кислоти+парацетамол+кофеїн має рівень доказовості В та рекомендована до застосування в Європі).

При легкому ГБН ефективними будуть вправи для м'язової релаксації, гімнастика шийно-комірцевої зони, стретчинг, прогулянки на повітрі, йога. Про користь “розтяжок”, стретчинг для спортолюбів та аматорів можна дізнатися більше з дотепної і пізнавальної розмови ведучого Володимира Роси та гостей студії ГІТ (КМС по кульовій стрільбі з пістолету, персональний тренер і тренер напрямку стретчинг Олександра Квашук, а також стиліст і поціновувач стретчингу Сергій Карабєйніков)

У МЕНЕ МІГРЕНЬ, ЯКЩО…

Напад болю триває від чотирьох годин до трьох діб і має такі характеристики:

💥частіше однобічний (може бути двобічний)

💥пульсуючий і сильний, важко терпіти

💥посилюється при фізичній активності (не спорт, а навіть прибирання, мінімальна рухова активність)

Лікарка-неврологиня Надія Марченко пояснює далі. Якщо дві-три зі згаданих ознак вам знай при цьому є бодай одна із наступних (фото чи фонофобія (дратують звуки/яскраве світло; нудота/рвота) тоді так, це напад мігрені. Іноді йому передує аура. Це передвісник болю, який найчастіше проявляється тимчасовими порушенням зору: зірочки, плями перед очима, потемніння в очах або чутливими проявами: оніміння, поколювання рук. Виникає бажання заховатися в темну кімнату, вимнути всі звуки і нерухомо лежати. По завершенні нападу людина засинає.

Як і в будь-якого пристойного захворювання, точна причина його невідома. Відомо, що відбувається активація трійчастого нерва (з накопиченням факторів запалення VIP, Sub P, SGRP)

Генетична схильність та жіноча стать – фактори ризику мігрені.

Провокатори нападу (тригери):

🔻психоемоційний стрес

🔻порушення сну

🔻алкоголь, особливо червоне вино

🔻вживання деяких продуктів (шоколад, сир, арахіс, цитрусові)

🔻зловживання напоями з кофеїном (чай, кава, кола)

🔻зневоднення

🔻гормональні зміни (менструація, овуляції, прийом пероральних контрацептивів)

🔻різкі запахи

🔻яскраве світло

🔻зміна погоди

🔻фізична втома

Що робити?

Якщо терпіти біль або приймати різні препарати самостійно, мігрень може стати хронічною і ускладнитися абузусним головним болем, що досить складно піддається лікуванню.

1. Уникати тригерів перечислених вище і вести щоденник головного болю.

2. Піти до невролога для підбору лікування (-нестероїдні протизапальні; -триптани; -похідні ерготаміну; -опіоїди; -комбіновані препарати).

КРАПАТИСЯ ЧИ НЕ КРАПАТИСЯ?

«– Лікарю, в мене запаморочення, тиск стрибає, і голова болить, і шумить у вухах. То через те, що через ковід пропустила плановий курс крапельниць! Давайте прокапаюсь!»

«– Уже і цереброзилін прокапала, і мельдоній, тівортін курсом, але щось не краще мені, нема настрою, сил, світ не милий, і взагалі не хочеться вставити з ліжка і щось робити, плачу постійно. Рятуйте!»

І перша, і друга історії реальні. Від реальних пацієнток. Яким крапельниці не тільки не допомагають (не факт, що не шкодять), але точно не вирішують проблему, ділиться досвідом лікарка-невролог Анастасія Гончар.

Бо в першому випадку – при артеріальній гіпертонії та системному атеросклерозі треба лікуватись гіпотензивними та статинами💊, а в другому замість дисциркуляторної енцефалопатії (магічного діагнозу) та магічних нейропротекторів діагностувати та лікувати депресію.

І перша, і друга пацієнтка отримали ці рекомендації, позитивну динаміку та вислухали цілу історію про крапельниці.

Внутрішньовенний шлях введення препаратів – це ж один із шляхів. Є ще внутрішньом’язевий, підшкірний, пероральний, черезшкірний, інгаляційний. І в кожного шляху свої покази та протипокази;свої застереження. Для крапельниць - це аж ніяк не профілактичний курс 10*через 6.

Переваги в/в ін‘єкцій – в швидкості введення, біодоступності, можливості контролювати концентрацію в крові.

Все це важливо в критичних станах – де потрібно швидко скоригувати зневоднення (при шоку), переливати кров (при крововтраті), для введення нутритивних сумішей пацієнтам, що не можуть ковтати, або щоб постійно підтримувати за допомогою інфузії рівень життєвих функцій.

Є ще препарати, які не мають інших шляхів введення, крім в/в.

Є ще тромболізис при гострому інсульті чи інфаркті.

Є контраст, який в/в вводять при дослідженні.

Є антибіотики для в/в чи в/м введення.

А решта не критичних, хронічних станів чудово лікуються ПЕРОРАЛЬНИМИ (тими, що можна приймати через рот) препаратами у правильних дозах. Я вже мовчу про наші українські та пострадянські фуфломіцини та ноотропи, ефективність яких м‘яко кажучи сумнівна, кажучи правду – недоведена в дослідженнях, резюмує Анастасія Гончар.

ЦІКАВО ЗНАТИ: жіночі самогубства, каросі, самотність в мережі, українські трудоголіки.