Чи може Україна розраховувати на позитивну зміну позиції членів НАТО, які раніше скептично ставилися до вступу нашої держави до Альянсу? Чи захочуть усі країни-члени НАТО погодитися з прискореним прийомом до альянсу країни, на території якої відбуваються військові дії і на частину території якої відкрито претендує інша держава, що має значний арсенал ядерного озброєння?

На це складне запитання багато керівників країн-членів НАТО вже відповіли позитивно, повідомляє Центр протидії дезінформації.

Нагадаємо, після підписання путіним указів про «приєднання» чотирьох частково окупованих українських регіонів президент України оголосив, що країна подає заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку.

Реакція керівництва НАТО була миттєвою. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час брифінгу 30 вересня, як і очікувалося, не відповів на пряме запитання про можливість такого вступу. Адже Генсек НАТО лише координує діяльність організації, а питання про вступ до НАТО повинні ухвалити усі країни-члени. Водночас Столтенберг чітко зазначив, що НАТО не визнають спроби росії анексувати українські території, а підтримка України лишається основним фокусом уваги Альянсу.

На питання українського журналіста щодо заявки України на пришвидшений вступ до НАТО, Столтенберг повторив, що кожна демократична країна в Європі має право претендувати на вступ до Альянсу. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван наголосив, що США не відмовляються від підтримки політики «відчинених дверей» для НАТО, але вважає, що процес прийняття України до НАТО краще буде реалізувати в інший час.

Наразі лідери дев'яти країн НАТО з Центральної та Східної Європи опублікували спільну заяву щодо вступу України до Альянсу. Заяву підписали президент Чехії Мілош Земан, президент Естонії Алар Каріс, президент Латвії Егілс Левітс, президент Литви Гітанас Науседа, президент Північної Македонії Стево Пендаровський, президент Чорногорії Міло Джуканович, президент Польщі Анджей Дуда, президент Румунії Клаус Йоганніс та президентка Словаччини Зузана Чапутова. Вони засудили анексію росією українських територій та закликали НАТО суттєво збільшити військову допомогу Україні і висловили підтримку рішенню Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо майбутнього членства України в Альянсі.

Ще однією країною, яка одразу після заяви Зеленського підтримала вступ України до НАТО, стала Канада, зокрема міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі.

Таким чином, членство України в НАТО публічно підтримали 10 з 30 країн-членів Альянсу. Крім того, словесну підтримку членства України в НАТО надали США та Німеччина.

НАТО остаточно сформує позицію щодо вступу України до Альянсу після розгляду заявки всіма країнами-членами та висновків всіх структур НАТО.

Без сумніву, будуть і ті лідери, які рішуче не погодяться з такою можливістю. Супротивником вступу України до Альянсу може стати Угорщина, яка від початку повномасштабного російського вторгнення обрала проросійську позицію і відмовляється тісно співпрацювати у забезпеченні обороноздатності України. Проте є переконання, що на тлі українських перемог Будапешт кардинально змінить свою позицію і підтримає вступ України до НАТО. Українські дипломати вважають, що і позиція Анкари щодо заявки України не буде такою радикальною, як під час вступу до НАТО Швеції та Фінляндії.

Звернення Києва до НАТО змінює логіку та динаміку процесу вступу України до Альянсу. Фактично Україна вже стала членом НАТО, залишилося закріпити це юридично.

Серед однозначних позитивних критеріїв членства для України є те, що наша країна слугує буфером безпеки Європи та росії. Перемоги ЗСУ на фронті підвищили статус української армії в очах світової спільноти, тому наразі НАТО зацікавлена у такому сильному союзникові, як Україна.

Вагомим плюсом при вступі буде те, що Україна чи не найбільше серед країн Європи близька до виконання тих вимог, які висуваються для членства в НАТО. Зараз значна частина держав Альянсу мають менші показники, ніж Україна, в освоєнні цих вимог, тим більше немає жодного члена НАТО, який би повністю їх виконав. За шість місяців війни Україна співпрацює з НАТО глибше, ніж деякі формальні члени – вона опанувала понад 300 стандартів НАТО, успішно використовує на полі бою високотехнологічну натовську зброю.

В питанні вступу до НАТО ключовим є навіть не виконання переліку вимог, а готовність країни виконувати обов’язки члена блоку. Тим більше, що приклад Фінляндії та Швеції показав, що можна вступити до НАТО без узгодженого Плану дій щодо членства.

Сьогодні Україна разом із міжнародними партнерами готує двосторонній договір про гарантії безпеки під час перехідного періоду вступу нашої країни до НАТО. Цей міжнародний документ має бути багатостороннім, нового формату з конкретними діями у відповідь на загрози, що виникатимуть або виникають для територіальної цілісності країн-учасниць цього договору. Про результати говорити зарано, але у підсумковому варіанті перемовини дозволять сформувати політичний консенсус 30 країн, і це сприятиме тому, що Україна рано чи пізно буде у складі НАТО.

Таким чином, на сьогодні Україна має всі підстави стати повноцінним членом Північноатлантичного альянсу за унікальним форматом. Час прийняття залежить від того, наскільки буде нейтралізована бюрократична складова в самій структурі НАТО, яка сьогодні працює проти загальносвітових основ нацбезпеки.