За скандальний законопроєкт №5655 щодо реформування сфери містобудівної діяльності, який може створити небачені раніше можливості для зловживання забудовників, проголосували 4 народні депутати з Волині. Це члени депутатської групи «За майбутнє» Ігор Гузь, Ірина Констанкевич та члени фракції «Слуга народу» Валерій Стернійчук, В’ячеслав Рубльов. Нардепи Ігор Палиця та Степан Івахів (обидва – «За майбутнє») у цей час були відсутні.

Результати голосування оприлюднені на сайті Верховної Ради України.

Нагадаємо, Верховна Рада України на пленарному засіданні у вівторок, 13 грудня, ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудівної діяльності. «За» законопроект, який викликав рішучий спротив в Асоціація міст України (АМУ), проголосували 228 народних депутатів.

Як пише «Дзеркало тижня», серед тих, хто активно виступав за прийняття законопроєкту, відзначилася одна з ініціаторів проєкту, депутатка від "Слуг" Олена Шуляк.

Як випливає зі слів Шуляк, депутатку хвилюють непрозорі умови містобудування в Україні.

"Представники багатьох галузей зіштовхуються із непрозорістю умов містобудування – від виділення земельної ділянки до дозволу на будівництво", - зазначає зокрема Шуляк.

Також на підтримку законопроєкту виступив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

"Підтримую революційний законопроєкт 5655. Він вперше на рівні закону прибирає чиновників від прийняття рішення, автоматизуючи їх на підставі прозорих алгоритмів та перевірки даних в інших реєстрах та кадастрах. Якщо ж всі документи в порядку — відбуватиметься автоматична реєстрація заявки, без будь-якого контакту з чиновниками", - зазначив міністр.

Водночас, як видно із заяв противників законопроєкту, саме безконтрольність забудовників їх якраз і турбує найбільше.

Так, Асоціація міст забила на сполох через законопроєкт 5655 і пояснила, чому не можна допустити його ухвалення, оскільки згідно з цим документом обмежуються права місцевого самоврядування.

Серед численних зауважень та пропозицій Асоціація міст України зазначила, що законопроєкт №5655 в обов'язковому порядку необхідно доопрацювати задля:

  • введення відповідальності адміністраторів електронної системи за терміни надання послуг, за неправдивість введених ними даних і за ненадання послуг взагалі;
  • виключення положень щодо приватних уповноважених осіб з містобудівного контролю, адже проєктом передбачено передачу функції держави та місцевого самоврядування підприємницьким структурам. Це ставить одних суб'єктів господарювання у привілейоване становище стосовно інших, що суперечить частині другій статті 5 та частині четвертій 13 Конституції України;
  • демонополізації права підпису керівника органу містобудування, адже це зупинить всі процеси в будь-якій громаді, тим більше в місті-мільйоннику;
  • створення можливостей для зупинки самовільного будівництва;
  • відповідності норм проєкту Цивільному Кодексу України.

Видання "Наші гроші" написало, що законопроєкт створює небачену раніше в історії України діру для хижацьких забудовників. Зокрема, законопроєкт дозволяє будувати будь-які хмарочоси будь-де. Навіть у подвір’ї інших висоток.

Також у місцевої влади відбирались повноваження на господарювання у власних містах через знищення децентралізації владних повноважень.

Видання також наголошує, що законопроєкт мали розглянути ще 1 грудня, але Банкова пригальмувала проєкт після розгромного висновку Національного агентства з запобігання корупції. На думку НАЗК численні новели законопроєкту спрямовані на повне знищення будь-якої дієвої відповідальності забудовників за самочиннне будівництво.

Але це нічого не змінило. 

"Олена Шуляк вже два роки лобіює законопроєкт 5655. Через вторгнення тема була знята з порядку денного. Але восени 2022 року будівельні лобісти активізувались знову", – пише видання.
"Нова схема виглядає так. Якщо забудовник хоче поставити хмарочос у дворі вашого будинку або біля монумента "Батьківщина-Мати", то йому достатньо за невеличкий прайс отримати в одного чиновника містобудівні умови та обмеження (МУО) на цю ділянку. В цьому папірці може бути написано що завгодно, навіть якщо Київрада своїми рішеннями забороняє там щось будувати. Далі забудовник з цим папірцем починає будувати свій хмарочос. І місцеві мешканці та активісти просто не зможуть кудись пожалітись, бо повністю знищена процедура оскаржень беззаконня", - йдеться в публікації.

На бюрократичному рівні законопроект піддали нищівній критиці у Головному юридичному управлінні Верховної Ради. Парламентські юристи прямо вказали, що “положення законопроекту не узгоджуються з нормами Конституції та законів України”.

Від архітектурної спільноти висловилась Анна Кирій, заступниця голови Архітектурної палати України, яка назвала Законопроєкт 5655 – реформою містоґвалтування.

Мери міст на слуханнях в стінах парламенту публічно і непублічно говорили нардепам про шкідливість їхньої ініціативи, та наголошували, що Олена Шуляк продовжує проштовхувати інтереси великих забудовників.

Навіть в фракції "Слуга народу" виявились незгодні. Різко проти законопроекту висловилась голова містобудівного комітету Анна Бондар, яка заявила, що ризики зниження якості будівництва стають ще серйознішими, а заручниками будуть люди, які купують житло.

Крім того, Національне агентство із запобігання корупції за кілька днів до голосування зуміло розібрати чергові корупційні ризики у новій версії 5655.

Напередодні ухвалення законопроєкту 5655 на сайті Офіційного інтернет-представництва Офісу Президента України було зареєстровано петицію з вимогою до президента не підписувати законопроєкт і відправити його на доопрацювання. Петиція була зареєстрована лише 12 грудня, а уже 13 грудня – одразу після ухвалення скандального законопроєкту 5655 – документ набрав понад 25 000 голосів, необхідних для розгляду петиції президентом.

Станом на 14 грудня петицію підписали понад 33 тисячі українців.

Нові містобудівні норми під виглядом лібералізації містобудівної сфери та пришвидшення будівництв фактично розв'язують руки великим забудовникам, яким тепер не доведеться проходити перевірки від органів місцевого самоврядування. Перевірки будівництв та документації за цим проектом можуть бути здійснені приватними фірмами, а роль головних архітекторів міст у цьому процесі значно обмежується. Окрім цього пропонується створити "Містобудівну палату" при Міністерстві розвитку регіонів, повноваження якої дуже схожі з сумнозвісною "Тендерною Палатою", – йдеться в петиції.