Президент України Володимир Зеленський записав великоднє вітання українському народові у стінах Софійського собору в Києві.

Свій вибір він пояснив тим, що цей собор, закладений тисячу років тому, на полі священної битви, де військо Київської Русі-України розгромило печенігів, не зруйнувала ні ординська навала, ні нацистська окупація, собор вистояв попри все!

Звертаючись до українців, президент, зокрема, сказав:

"Сьогодні ми всі віримо у нову перемогу України. І всі ми впевнені, що нас не знищить жодна орда і жодна нечисть.

Ми долаємо темні часи. І у цей світлий день я і більшість з нас – не у світлих одежах. Але ми боремось за світлу ідею. На світлій стороні.

І на нашому боці – правда, люди, Господь і вище небесне сяйво. Сила заступниці роду людського – Богородиці Оранти. Вона наді мною. Вона над нами усіма.

Непохистний стовп Церкви Христової, непорушний мур головної твердині – Києва, Нерушима Стіна Держави.

Допоки є Оранта – є Софія, а з нею – стоїть Київ, а з ними – вся Україна!

Над образом Оранти написані слова з Книги псалмів: «Бог серед міста, і воно не похитнеться. Бог йому допоможе перед світанком».

У цей Великий день ми всі віримо, що наш світанок – скоро настане.

Оранта на латині означає «той, що молиться». Останні два місяці ми молимось всі. І у Воскресіння Христове, що символізує велику перемогу життя над смертю, кожен із нас просить у Господа одного. І промовляє до неба однакові слова. Слова великої і єдиної молитви.

Боже Великий, Єдиний! Нам Україну храни!

Захисти тих, хто захищає нас! Бороніть, небеса, тих, хто боронить рідну землю. Зміцни волю тих, хто захищає нас від неволі. Збережи тих, хто береже Україну.

Це наші військові, нацгвардійці, прикордонники, наша територіальна оборона, розвідка. Ці та всі інші наші воїни світла.

Допомагай тим, хто їм допомагає. Це волонтери і всі небайдужі люди. З України та усього світу.

Дай сили всім, хто віддає всі сили. Хай кожен, хто шукає – завжди знайде.

Хай кожен, хто в дорозі – завжди її подолає.

І хай кожен, хто для порятунку України робить все можливе, ніколи не втрачає віру в те, що все можливо.

Бережи життя тих, хто рятує життя іншим. Це всі наші медики, наші пожежники, рятувальники, сапери.

Хай перемога життя буде симоволом не тільки цього свята.

Хай життя виграє битву у смерті кожного дня.

Бережи наших матерів. Дай витримки тим, хто чекає сина чи доньку з війни.

Дай стійкості тим, хто, на жаль, не дочекався своєї дити з фронту.

Допоможи здолати нестерпний біль тим, хто втратив рідне дитя у мирних містах і селах, куди росія принесла смерть.

А всім нашим матерям і всім нашим бабусям – дай міцного здоров'я на ще многая і многая літа. Щоб дочекатись своїх. Щоб дочекатись миру і перемоги. Щоб дочекатись справедливості. І щасливої старості, яку намагаються вкрасти в них загарбники. І замість того, щоб в'язати онукам шарфики і светрики, вони плетуть сьогодні маскувальні сітки. Тож дай їм довгих років мирного життя.

Як і нашим батькам. Як і нашим дідусям. Які колись розповідали онукам про війну, а сьогодні відправляють онуків на війну.

Наші батьки і наші діди будували цю країну. Сьогодні вони бачать, як її руйнують. Дай їм побачити, як наша земля буде звільнена і відбудована.

А нам – дай сили це зробити.

Бережи всіх наших діточок.

Дай кожному хлопчику і кожній дівчинці щасливу юність, молодість, зрілість і старість, які хоча б трохи дозволять позбутись спогадів їхнього страшного дитинства у часи війни. Недитячих страшних ігор, в які їх змусили грати. Хованки, але в підвалі від бомб. Біг, але від пострілів. Мандри, але через втрату домівки, рятуючись від війни.

Збережи всіх українців!

Ми ні на кого не нападали, тож дай нам захисту.

Ми ніколи не знищували інші народи, тож не дай нікому знищити нас.

Ми не захоплювали чужих земель, тож не дай захопити нашу.

Збережи Україну!"