Кабмін вирішив повернути працівників держкомпаній, які виїхали за кордон через війну з росією. Відтепер єдині варіанти збереження роботи для них – відрядження або відпустка. Тим часом держбанки просять, щоб для них зробили виняток. 

Про це йдеться у матеріалі Сергія Шевчука на Forbes.

Станом на кінець 2021 року в Україні працювало близько 1400 держпідприємств, де були працевлаштовані близько 700 000 людей. Вже у травні ті з них, хто виїхав з країни після початку російського вторгнення, повинні повернутися до України.

Згідно з постановою уряду, ухваленою 26 квітня, їхня робота за кордоном допускається лише у випадку відрядження. Альтернатива – відпустка, оплачувана або ні, уточнює заступник міністра економіки Денис Кудін. Керівники підприємств повинні погоджувати свої відрядження за кордон з урядом. 12 квітня аналогічне рішення КМУ ухвалив стосовно держчиновників. За словами співрозмовника в одному з міністерств, подібний підхід з перших тижнів вторгенння працює для усіх міністерських працівників.

«Держсектор відрізняється від приватного, тут є велика кількість стратегічних підприємств, – каже Кудін. – Тому держава, як акціонер, має право встановлювати порядок роботи своїх компаній».

На його думку, у держсекторі важко на 100% працювати віддалено. Два співрозмовники Forbes у керівництві однієї з найбільших держкомпаній та одного з «економічних» комітетів Верховної Ради називають ще одну причину такого рішення: неоднаразові випадки, коли працівники держсектору, що виїхали за кордон, не працювали повноцінно, при цьому продовжуючи отримувати зарплату, як і у довоєнний час.

Вимога Кабміну не сподобалася держбанкам. За інформацією співрозмовників у наглядових радах двох з них, «ПриватБанк», «Ощадбанк» та «Укрексімбанк» планували відправити листи Нацбанку та Мінфіну з проханням зробити для них виключення та дозволити їхнім співробітникам працювати з-за кордону.

Проблема чи не проблема?

СЕО «Укрзалізниці» Олександр Камишін готовий виконати вимогу уряду. Він розраховує, що до України повернуться майже усі з кількох десятків співробітників держкомпанії, що наразі знаходяться за кордоном.

«Цілком безпечно можна працювати й з умовної Коломиї», – вважає Камишін.

«УЗ» – найбільший роботодавець країни. Друга компанія за чисельністю штату «Укрпошта» зберегла в Україні майже всіх важливих співробітників, зазначає гендиректор Ігор Смілянський. Специфіка роботи компанії передбачає, що більшість персоналу (поштарі, сортувальники тощо) не можуть працювати дистанційно.

Камишін визнає, що не до кінця розуміє, скільки часу мають його підлеглі для того щоб прибути до України. Цю ж проблему відзначає й співрозмовник у одному з державних банків, що побажав залишитися неназваним.

«Ми трактуємо це так, що вже з 3 травня ми повинні накладати санкції на тих, хто не повернувся», – зазначає він.

Штрафною санкцією у ьому випадку є догана. Повторне подібне порушення є підставою для звільнення.

Найбільший ПриватБанк (30 000 працівників) ризикує втратити близько 1000 менеджерів, уточнює на правах анонімності топ-керівник фінустанови. Більшість з них – жінки, які до війни працювали у хед-офісах банку у Києві та Дніпрі. Частина, ймовірно, не захоче вже зараз повертатися до цих міст, припускає співрозмовнк.

29 квітня Київська військова адміністрація в черговий раз закликала жінок із маленькими дітьми, людей похилого віку та молодь не повертатися до міста.

«Замінити менеджмент такого рівня [у разі звільнення через небажання повертатися] за короткий час дуже складно, тобто це ризик для стабільної операційної роботи банку», – зазначає співрозмовник.

Держбанки хочуть, щоб їхнім співробітникам дозволили працювати з інших країни або принаймні дали відстрочку, уточнює на правах анонімності співрозмовник у наглядовій раді одного з них.

За поточних умов «Ощадбанк» чекає на повернення з-за кордону більшості із близько 140 колег до 1 червня, зазначає член наглядової ради банку Роза Тапанова. Деяким з них, за її словами, по приїзду доведеться працювати безпосередньо з офісу.

«Керівники регіональних підрозділів та центрального офісу повинні визначити, хто з їхніх підлеглих може працювати дистанційно», – пояснює Тапанова.

Позиція держави

«Основне, чого ми не розуміємо, чому людині дозволено працювати дистанційно, але не можна робити цього з-за кордону, хоча вона й добре з цим справляється», – запитує співрозмовник у наглядовій раді однієї з держкомпаній.

У рішенні Кабміну є й ідеологічне підгрунтя.

«Це не про зарплати, а про служіння державі, що неможливо дистанційно», – зазначив високопосадовець у президентській партії «Слуга народу».

Напередодні Верховна Рада ухвалила закон, що дозволяє Кабміну вимагати присутності керівників та членів наглядових рад держкомпаній на робочих місцях у хед-офісах підприємств. Уряд поки не застосовував таке право.

Співрозмовник у держкомпанії посилається на нещодавній коментар президента Володимира Зеленського, який зазначив, що не має претензій до членів наглядової ради ПриватБанку, які працюють з-за кордону.

«Я навіть не знаю, де вони працюють – офлайн чи онлайн, – сказав Зеленський. – Якщо інституція працює і немає питань – то немає питань».

Незважаючи на те, що у наглядових радах держбанків є представники президента, зараз майже неможливо обговорити проблему працівників-біженців на рівні ОП, каже співрозмовник у керівництві однієї з фінустанов. Він побажав, щоб його ім’я не згадувалося у цій статті.

«Для президента зараз це точно не найголовніше питання», – констатує співрозмовник.