Російська федерація може вчинити провокацію зі сторони білорусі для повномасштабного вторгнення на територію України, але до такого сценарію лукашенко не готовий.

Про це в етері спецпроєкту ГІТу «Волинь на варті. Разом до перемоги!» заявив політолог, правозахисник та громадський діяч Олексій Буряченко.

«Лукашенко – несамостійна, фігура, тому всі його заяви потрібно аналізувати через призму цього факту. Більше того, після укладення союзного договору між білоруссю і рф тепер спецслужби росії будуть дуже сильно інтегровані в білорусь. Той договір передбачає і глибоку інтеграцію митниці, і єдині бази даних військові, в тому числі і поліції, і правоохоронних органів», – нагадує політолог.

Він вважає цілком вірогідним сценарій, за яким російська федерація може вчинити провокацію зі сторони білорусі для повномасштабного вторгнення на територію України. Тим паче, що на території білорусі перебуває багато військових підрозділів.

«Але те, що сам лукашенко готовий до такого сценарію, до повномасштабного вторгнення білорусі в Україну, я насправді не вірю, – каже Буряченко. – І це не стосується тих його заяв, що ніколи білоруський солдат не буде в Україні, ніколи білорусь не буде воювати в Україні… Це не з його великої любові до України чи до українців. Питання просто в його самозбереженні».

В лукашенка дуже сильно напрацьований інстинкт самозбереження. І він, за словами політолога, намагається зараз знаходити на політичному шпагаті якийсь баланс: між путіним та можливістю хоч трошечки розширити собі діалогові майданчики із західним світом.

«Саме з цим пов’язані його постійні намагання щось пропонувати західному світу. От остання була його пропозиція надати свою залізницю для того, щоб українське зерно передати в порти Балтії, – нагадує Буряченко. – Але ж ми чудово розуміємо, що ця позиція синхронізована з путіним, і це не з його великих гуманітарних поривань. Просто він навзаєм просить частково розблокувати свої митні товари на території Польщі, країн Балтії, та, що цікаво, Німеччини».

Лукашенко протягом дня може казати три чи чотири абсолютно різнополюсних заяви.

«Пам’ятаєте, як він, створюючи в білорусі якесь «народне ополчення», ставив у приклад українську тероборону, як вона ефективно б’є окупантів? От буквально вчора-позавчора медійно просковзнула заява, що лукашенко позитивно сказав про економічний стан російської федерації, про її економічний розвиток, про те, що російський уряд гарно працює в економічному плані, і їхній договір про співпрацю з білоруссю, братерські, так би мовити, ефективно працює», – зазначає політолог.

І додає:

«Ми чудово розуміємо без ілюзій, що він абсолютно в коридорі рішень путіна. І якщо путін прийме рішення про провокації з території білорусі і втягнення білорусі в повномасштабну війну, він нічого з цим рішенням зробити не зможе, навіть як би йому далі не захотілося знаходитись на цьому геополітичному шпагаті».

Сьогодні всі ніби військові партнери росії з ОДКБ намагаються дистанціюватися і не брати участі у війні в Україні.

«Не напряму відмовляючи російській федерації, але вигадуючи, що в когось є більш важливі справи і більш важливі конфлікти, – нагадує політолог. – Як на мене, саме про це лукашенко розказував, хто і звідки має напасти на білорусь, яка Польща, яке НАТО. Так от це не говорить, що він якийсь там, вибачте, дурачок, він абсолютно свідомо змінив військові акценти на свій західний кордон. Тим самим мінімізувавши можливу потенційну участь військових білорусі на можливості відповідного нападу на Україну, свого південного кордону».

Те, що робить лукашенко зараз – абсолютно в цій самій парадигмі, вважає Буряченко.

«Він заявляє: так, створюємо Південний військовий округ. Ну о’кей, створюємо. Збільшимо кількість військових із 40-ка до 80-ти тисяч. Ну, звичайно, ми зараз спочатку збільшимо до 80-ти тисяч, а потім, ну, можливо, обов’язково колись там і поможемо. Ці речі дуже цікаві. Робити навчання постійно на території – це одне, це не викличе хвилі протесту від самих білорусів. Це говорить, що лукашенко намагається на військові рейки накласти білорусь, він бачить якусь загрозу зі сторони України, ну, він будь-які байки може вигадувати. Але це – не напад на Україну, от в тому справа».

Якби Білорусь напала на Україну, то це для лукашенка був би вирок, вважає політолог.

«Можливо, навіть і фізіологічний вирок. Те, що на останніх виборах президента білорусі, коли величезна кількість людей вийшла в Мінську і інших білоруських містах проти самопроголошеного лукашенка, говорить, що далеко не все дуже гарно в білорусі. І зараз лукашенко намагається створити ситуацію саме національного об’єднання якраз під приводом цих військових навчань. Мовляв, про які політичні зміни (до опозиції говорить) ви кажете, якщо «родіна в опасності»? І давайте будемо тут хороводи водити, армію збільшувати, військові навчання проводити, і ні про яку опозицію мова взагалі не йде. Тобто він намагається ці всі речі – політичний тиск путіна, війну в Україні, політичний накал в самій білорусі з боку опозиції – перелаштувати все ж таки на свій лад з однією метою: самозберегтися, от і все».