6 лютого центральну площу Рожища вкотре розриває тужлива мелодія «Плине кача». Громада навколішки зустрічає Героя - загиблого земляка Олексія Євгеновича Клімчука.
Йдуть у Вічність воїни, патріоти, у яких попереду міг бути ще довгий шлях. Ця страшна правда розриває на шматки наші серця. Йому назавжди тепер 42, - пише Рожищенська міська рада.
Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України присутні помолилися за невинно вбитого воїна, за Героя, котрий віддав за Україну найдорожче – власне життя.
До спільної молитви разом із родиною, духовенством, бойовими побратимами, небайдужими громадянами долучився Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук.
Омиває гіркими сльозами домовину сина старенька ненька, невтішна у своєму горі молода дружина, навіки прощаються з братом сестра, брати, велика родина.
Опісля панахиди траурний кортеж з тілом молодшого сержанта Олексія Клімчука вирушає до батьківської оселі у Вишеньках.
Біля хати – велелюдно. Попрощатися з Героєм прийшли рідні, знайомі, сусіди, однокласники. І всі згадували про загиблого лише найкраще – товариський, чуйний, працьовитий, ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, щирий українець.
До повномасштабної війни Олексій Клімчук проживав з дружиною Ольгою у Луцьку, працював оператором екструдера на одному з підприємств обласного центру.
Олексія Клімчука призвали на військову службу у січні 2023 року. Аби стати санітарним інструктором медичного пункту однієї з військових частин, пройшов навчання за кордоном. Олексій Клімчук врятував життя не одного українського воїна. Витягував побратимів з-під обстрілів, був відважним та професійним санітаром.
Восени 2023 року Олексій Клімчук під час евакуації побратимів отримав поранення. Лікувався у госпіталі. Після лікування востаннє побував вдома, зустрівся з рідними. А згодом знову став у стрій, аби рятувати поранених.
Загинув санінструктор Олексій Клімчук 31 січня 2024 року, рятуючи життя пораненому побратимові, на околицях села Ямполівка поблизу Лимана Донецької області під час мінометного обстрілу.
Останнє прощання з Героєм відбулося у сільському храмі під церковні піснеспіви.
А тоді рідна земля прийняла зболене тіло Героя у свої холодні обійми.
Небесне військо поповнилося ще одним Воїном світла, пам'ять про якого житиме у наших серцях вічно.
Фото: Рожищенська міська рада
Коментарі