На що не поставить чинна влада, все одно випаде «зеро».

А «зеро», як відомо, створює негативне математичне очікування для гравця і програти виходить простіше. Цю ситуацію дуже швидко загострюють імпотентні, високо корумповані та наглухо бездарні міністерства та відомства.

Давайте звернемося лише до конкретних фактів та голих цифр.

Отже, Україна фактично купається у кредитах МВФ та позикових грошах, отриманих від розміщення ОВДП. А що маємо у результаті? За реальними показниками Україна залишається найбіднішою країною Європи. Індустріальна економіка практично перестала існувати – інфраструктура, господарські зв'язки, традиційні промислові галузі виявилися зруйнованими.

Що ж спричинило подібне обвалення української виробничої економіки та реальні доходи пересічних громадян, нарешті, куди пішли всі отримані дорогі кредитні та позикові гроші?

Ну, по-перше, всіх українців зараз турбує проблема виходу з енергетичної кризи. Але невже ще в когось залишилися надії на те, що ті, хто нас завів у цю тяжку кризу, зможуть вивести з неї? Висновки робіть самі: лише за офіційними даними за три квартали цього 2021 року сума чистих збитків підприємств Міністерства енергетики сягнула 6,2 млрд гривень! При цьому середньомісячні витрати на одного працівника галузі становили 15 тис. гривень, а на одного члена правління – 576 тис. гривень. Тобто за те, що топ-менеджери держкорпорацій та держпідприємств створюють через корупційні схеми мільярдні збитки і постійно підвищують нам ціни на енергоресурси і далі тарифи ЖКГ – ми, платники податків, платимо їм якісь космічні зарплати.

По-друге, Кабмін Шмигаля із завидною завзятістю не вкладає гроші в реальну економіку, що виробляє, яка дозволила б держбюджету отримувати прибуток у майбутніх періодах. За рідкісним винятком, які надходили величезні кошти, йшли у непродуктивну сферу: у фінансовий сектор – підтримки гривні і платоспроможності банків; на військові потреби – для проектів «Укроборонпрому» (обіцяних результатів очікуємо досі); у «Велике будівництво» – фарбування та підсвічування фасадів, будівництво та ремонт доріг; на активний зовнішньополітичний піар українських здобутків та інші подібні цілі.

По-третє, за приватизацією великих підприємств не були прямі інвестиції, тобто. у справі роздержавлення унікальних українських активів та отримання іноземних інвестицій Кабмін і Рада так і не досягли широко розрекламованих приголомшливих результатів.

По-четверте, поглянувши на структуру зовнішньоторговельного балансу України, побачимо, що ми експортуємо в основному необроблену та низькооброблену сировину, залізний брухт, зерно та інше. Імпортовані товари складаються з усього ширвжитку, палива, будматеріалів і, головне останнім часом – продуктів! Просто парадокс, благодатна Україна не може себе прогодувати і тепер залежить, наприклад, від імпорту продовольства, зокрема сала та огірків.

Відверто кажучи, продовжувати цей перелік не хочеться. Отже, все гранично ясно: «Слуги народу» все бездарно профукали і виставили на продаж «фамільне срібло», що залишилося – землю, надра та унікальні держпідприємства – за найдешевшим цінником. Вихід лише один – дострокові парламентські вибори із формуванням нового складу Кабміну.

Автор: Олександр Гончаров