В одному з попередніх випусків ми розповідали, як під прикриттям комунального підприємства хитромудрі ділки наживаються на видобутку бурштину на Волині. Ця історія має продовження.

Жадоба наживи так затьмарила декому очі, що він уже не гребує жодними методами. В хід ідуть шантаж, наклепи, погрози.

А все так гарно починалось…

У квітні 2016 року Ігор Палиця, ініціатор створення комунального підприємства «Волиньприродресурс», яке сьогодні контролює видобуток бурштину на Волині, обіцяв:

«Якщо бурштинова ділянка буде знаходитись на території сільської ради, значить це комунальне підприємство має підписати угоду з погодження жителів цього села, що частина прибутку… Я бачу це так: 25 відсотків з тих грошей, які будуть заходити на комунальне підприємство, має залишатися в селі, де ця знаходиться земля, 25 відсотків має залишатися в районному бюджеті і 50 відсотків – в обласному бюджеті. Для того, щоб ми вже почали піднімати нарешті і вирішувати самі питання області: школи, дитсадочки, електрифікація, газифікація. Без просящої руки».

Та не так сталось, як обіцялось. У 2019 році Верховна Рада ухвалила два закони, що стосуються легального видобутку бурштину. Згідно з ними, податок ренти скоротили із 25 процентів до 5 в 2020 році, 8 – у 2021-му, і остаточна – 10% – буде у 2022-му і в подальшому. Із цих надходжень місцевим радам надійде лише 30%, решта 70 – піде в державний бюджет.

«Якщо порахувати, що за даними публічними, 38 мільйонів був останній продаж великий бурштину, то в бюджет Маневицької ОТГ, бо там тільки видобувається бурштин, надійшло десь 900 тисяч», – каже Олексій Гнатюк, заступник Прилісненського сільського голови.

Досі на Волині легально видобували бурштин тільки на території Маневицької територіальної громади. 27 квітня цього року комунальне підприємство «Волиньприродресурс» звернулося до сусідньої – Прилісненської сільської ради, заявивши про намір почати геологорозвідку і видобуток бурштину на території Прилісненської громади. Для цього попросили передати в користування понад 111 гектарів землі.

У Прилісному порахували, що віддавши в руки бурштинокопачів землі, які вони просять, бюджет громади отримає мізерію. Тому на сесії сільської ради сказали: дамо, але тільки на умовах сплати за користування з розрахунку 109 тисяч гривень за один гектар в бюджет Прилісненської сільської ради. Притім погодили не всі землі, а лише 45 гектарів. Бо інші 66 зайняті сільськогосподарським виробництвом.

На сесію 19 травня 2021 року, коли ухвалювали це рішення, запросили керівника комунального підприємства «Волиньприродресурс» Анатолія Капустюка. Але він, за словами Прилісненського сільського голови Ігоря Терещенка, на засідання не прибув.

«Не отримавши за певний період, а це за попередню каденцію, коштів з державного бюджету на підтримку наших освітніх закладів, дитячих садочків, інфраструктури, Прилісненська сільська рада та депутатський корпус, обговоривши попередньо це питання, винесли дану проблему на сесійне засідання, де запросили даного керівника, який не з’явився, тому що треба було дивитися людям в очі і розказувати, що він може запропонувати нашій громаді в статусі дивідендів, скажімо так, що ми можемо отримати. Тому що ситуація, яка склалася на сьогоднішній день по територіальній громаді Маневич, де на території було добуто бурштину орієнтовно на 38 мільйонів, а до бюджету за надра селищної ради має надійти, чи, можливо, вже надійшло 900 тисяч, то в наших депутатів закралася така думка: а що виграла селищна рада, пішовши назустріч «Волиньприродресурсу» та надавши певні землі під видобуток бурштину?» – каже Ігор Терещенко, Прилісненський сільський голова.

Нагадаю, на території Прилісного зареєстрована фірма – ТОВ «Надровидобування», яка, власне, й видобуває бурштин як генпідрядник комунального підприємства «Волиньприродресурс». Вона орендує у керівника «Волиньприродресурсу» Анатолія Капустюка завод із вимивання бурштину. Але конфлікту інтересів Капустюк у цьому не бачить.

На сесії Волиньради 2 лютого цього року Анатолій Капустюк, тоді ще виконувач обов’язків «Волиньприродресурсу», претендуючи стати керівником комунального підприємства на постійній основі, не соромлячись, зізнавався:

«Власником цього заводу – це так, дійсно, є я – як фізична особа. Конфлікту інтересів немає, тому що я його здаю не комунальному підприємству, а генпідряднику».

Цей завод переобладнали із колишнього консервного цеху, який Анатолій Капустюк викупив разом з Ігорем Хоминим у власників майнових паїв. Згодом одноосібним власником заводу став Анатолій Капустюк. Як і земельної ділянки, на якій розташований завод.

Отож депутати Прилісненської сільської ради 19 травня цього року одноголосно – 22 голосами «за» – ухвалили рішення: надати в користування «Волиньприродресурсу» для геологорозвідки і видобутку бурштину 45 гектарів землі громади. За що сподівалися отримати до бюджету приблизно 4 з половиною мільйони гривень.

«Щоб віддати земельну ділянку в оренду, ми визначилися в 5-кратному розмірі відповідно до грошової оцінки, яка є у Волинській області, – пояснює Прилісненський сільський голова. – Тобто ми вирахували, що якщо ми надамо 45 гектарів, це до бюджету надійде орієнтовно 4,5 мільйона. Інші громади пішли іншим шляхом. Я думаю, що десь увагу замуливши своїм виборцям, визначилися 12 відсотків – найвищий земельний податок по тій чи іншій ОТГ. А це всього-на-всього 1000 гривень від гектара надходжень до бюджету. А в нас виходить 109 тисяч від гектара. Є різниця: в одній громаді – 1 тисяча гривень від гектара, а в нас 109 тисяч від гектара».

Це рішення дуже не сподобалося керівнику «Волиньприродресурсу» Анатолію Капустюку.

«Я так думаю, що аби відволікти увагу жителів Волинської області, не тільки Маневицького району, від питань, або, можливо, проблем, які є на бурштиновому заводі, і перенаправити увагу, він у вигляді сільського голови вирішив знайти людину, як кажуть в народі, цапа відбувайла, і десь перекинути стрілки», – вважає Терещенко.

Уже 2 червня цього року Анатолій Капустюк надсилає на адресу Прилісненського сільського голови Ігоря Терещенка листа, в якому прямо погрожує тому криміналом.

Ігор Терещенко вважає: надавши «Волиньприродресурсу» землі для видобутку бурштину, сусідня, Маневицька громада, не отримала тієї віддачі, на яку сподівалась. Саме тому депутати Прилісненської сільської ради одноголосно ухвалили рішення – встановити плату за користування бурштинокопачами землею громади з розрахунку – 109 тисяч гривень за один гектар.

У Прилісному переконані: це небагато. В сусідній Рівненській області для того, щоб отримати спецдозвіл на видобування бурштину, потенційні інвестори змагаються на аукціонах. Уже продали десять лотів приблизно на 100 гектарів, з яких до державного бюджету надійшло понад 52 мільйони гривень. Тобто кожен гектар коштував охочим видобувати бурштин в середньому 500 тисяч гривень. І це на 5 років.

А «Волиньприродресурс» отримав ліцензії на видобуток бурштину на 52 тисячах гектарів. На двадцять років. Без конкурсу.

За чотири ліцензії для нього заплатила 62 мільйони така собі київська фірма ТОВ «Завод «Ізумруд», яка входить до умовної фінансово-промислової групи «Приват» Ігоря Коломойського.

Ігор Палиця, на той час голова Волинської обласної ради і ініціатор створення «Волиньприродресурсу», на пресконференції 7 вересня 2017 року заявив:

«І правильно, що було сплачено цих 62 мільйони, тому що ми боремося за мільярди, десятки мільярдів. Но й тут ми змогли зекономити гроші обласного бюджету».

Не зекономили. Тепер ось кажуть, що 62 мільйони доведеться бізнесменам повертати. Мотивують це тим, що вартість бурштину на ринку з 2017 року знизилася втричі.

Та навіть за таких умов 1 гектар обійшовся б «Волиньприродресурсу» приблизно у 102 тисячі гривень – у 5 разів менше, ніж для охочих видобувати бурштин на Рівненщині.

На тій же пресконференції 7 вересня 2017 року Ігор Палиця заявив:

«Тоді всі зрозуміють, кому належать надра: не якимось фінансовим корпораціям чи компаніям зі Львова, з Києва, з Волині, а належить народу. І народ має добувати і мати прибуток від цього».

У ці слова про право народу видобувати бурштин і мати прибуток від цього повірив Ігор Терещенко. Він сам возив Анатолія Капустюка на зустріч із місцевими мешканцями і переконував, що від видобутку бурштину під орудою цього клерка вони тільки виграють.

Але згодом побачив, чого варті слова Капустюка.

«Це людина, яка не тримає слова. Вона за моєї підтримки прийшла сюди, я їй всіляко помагав, у першій каденції супроводжував в село Галузія. А він на передній сидушці ховався, як щур, не виходив. Я отримав від людей ляпаси по обличчю. Я в той час зрозумів, хто такий, цей чоловік», – згадує Терещенко.

Після рішення Прилісненської сільської ради встановити плату за користування землею для «Волиньприродресурсу» з розрахунку 109 тисяч гривень за один гектар Ігоря Терещенка почали атакувати з різних сторін. І замовник усіх цих атак, переконаний сільський голова, один – Анатолій Капустюк.

ТОВ «Надровидобування» погрожує відкрити свою філію в Маневичах і перевести сплату податку на зарплату всіх, хто працює на заводі в Прилісному, в бюджет Маневицької громади.

«На початку в них було працевлаштовано від 50 до 100 чоловік. І в повному обсязі ПДФО надходив за працівників даного підприємства до Прилісненської сільської ради. Пізніше десь у відповідних домовленостях з попереднім головою адміністрації та його заступником десь визначили і потайки два місяці ПДФО частково сплатили в Маневицьку ОТГ. Коли я почав ставити питання стосовно цього, тому що Податковий кодекс каже, що можна, а Бюджетний кодекс каже, щоб платити, то треба філію мати на території іншої ОТГ, щоб це платилося. Чим вони на сьогоднішній день, «Волиньприродресурс», займається», – розповідає Ігор Терещенко.

* * *

Ми вже розповідали про негаразди із фінансовою звітністю комунального підприємства «Волиньприродресурс», яке очолює Анатолій Капустюк. Тепер отримали ще одне підтвердження цьому.

Так, на першому бурштиновому аукціоні, який провели за тиждень до місцевих виборів, 17 жовтня 2020 року, пресслужба Волинської обласної ради гучно відрапортувала: «На сьогоднішніх торгах продали 627 кг бурштину на загальну суму 21,6 мільйона гривень».

На другому аукціоні, 27 листопада 2020 року, – продали бурштину майже на 4 мільйони 200 тисяч.

Тобто на двох аукціонах 2020 року «Волиньприродресурс» вторгував за бурштин майже 26 мільйонів гривень.

А за офіційною податковою звітністю, розміщеною на платформі «ЮКонтрол», це комунальне підприємство отримало у 2020 році виручки майже на 20 мільйонів менше –  «аж» 6 мільйонів 25 тисяч гривень.

На момент виходу нашого попереднього розслідування, на перше квітня 2021 року, «Волиньприродресурс» вторгував від продажу бурштину щонайменше 42 мільйони гривень.

Та після цього – 30 квітня – в стінах Волинської обласної ради провели ще один, 5-й акціон, на якому вторгували майже 39 мільйонів гривень.

42 плюс 39 дорівнює 81.

Отже, на 30 квітня «Волиньприродресурс» прозвітував про продаж бурштину на 81 мільйон гривень.

Зовсім інші цифри озвучив заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт у коментарі телеканалу «Еспресо».

«Станом на 30 квітня цього року підприємство продало бурштину, отримало прибутку 24 мільйони – майже 25 мільйонів гривень», – сказав Пустовіт.

Куди ж поділися майже 56 мільйонів? Вивітрилися? Чи це пан Пустовіт так грубо помилився?

А я певен. Чиновники Волиньради і далі плутатимуться з цифрами, бо «Волиньприродресурс» на чолі з Анатолієм Капустюком разом із приватним ТОВ «Надровидобування» сам копає бурштин, сам його обліковує і сам розпоряджається грішми від його продажу. Це ніби лисиця вирощує курей і звітує хазяїну, що все о’кей, кури ростуть, множаться, але поголів’я увесь час зменшується.

Хоча Ігор Палиця, ініціатор створення «Волиньприродресурсу», 9 квітня 2016 року, наголошував:

«Волиняни у вигляді Волинської обласної ради через своїх представників повинні контролювати кожен рух, який відбувається з корисними копалинами у Волинській області».

* * *

Олексій Гнатюк, заступник Прилісненського сільського голови, пояснює, чому Прилісненська сільська рада вирішила надати в користування «Волиньприродресурсу» не 111 гектарів землі, а лише 45.

«Із тих земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності і на які надсилав запит на розвідку «Волиньприродресурс», частину земельних ділянок громада відмовила в зв’язку із тим, що одну земельну ділянку – 15 гектарів – ми віддали інвестору, вже посаджена суниця, де люди мають робочі місця. Частину земельної ділянки не погодили в раді, що до нас доєдналась – Тоболівська сільська рада. Там є земельна ділянка, на якій ще сьогодні колишнє КСП проводить господарську діяльність. Одну земельну ділянку в нас по Галузії ідуть судові рішення – у власність хотіли деякі люди. Там теж відмовили. А дали непродуктивні такі на сьогодні землі, які заросли деревною рослинністю – 45 гектарів», – каже Олексій Гнатюк.

Чи не парадокс? Як працює завод із вимивання бурштину від землі, показували депутатам Волиньради, нардепу Рубльову, голові Полтавської обласної ради, журналістам підконтрольного Ігорю Палиці телеканалу «Аверс», а ось депутатів Прилісненської сільської ради на підприємство не запрошували.

Завод, нагадаю, розташований у Прилісному. А до складу Прилісненської сільської ради входять 17 депутатів від партії «За майбутнє» Ігоря Палиці. Не довіряють?

Тож не дивно, що місцеві депутати теж з недовірою поставилися до намірів «Волиньприродресурсу» взяти в користування 111 гектарів землі Прилісненської сільської ради. Тим паче, що з 1 липня в Україні має запрацювати ринок землі. І де гарантія, що тимчасове користування не стане постійним? Адже керівник «Волиньприродресурсу» Анатолій Капустюк веде себе так, нібито очолює не комунальне підприємство, підзвітне громаді, а власну фірму, якій всі щось зобов’язані.

* * *

Тим часом у Прилісне вже двічі цього року навідувалися журналісти телеканалу «Аверс». І об’єкт їхньої медійної атаки – колишній колгоспний сад, який взяли в суборенду підприємці з Луцька.

Щойно нові господарі заглибили меліоративні канали і почали відновлювати ставки на орендованій території – скандально відома медіакілерка Наталка Поліщук в своєму сюжеті на підконтрольному Ігорю Палиці телеканалі «Аверс» намагалася переконати глядачів: тут можуть незеконно копати бурштин. Наголошу на слові «можуть». Саме такими натяками пані Поліщук облила брудом не одного політика і бізнесмена – конкурента групі впливу Ігоря Палиці.

Ми побували на території, де на законних підставах веде господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Екосад плюс», поспілкувались на цю тему із його керівником Олегом Погонюком, із Прилісненським сільським головою Ігорем Терещенком, його заступником Олексієм Гнатюком, порівняли отримані на підставі документів факти з тим, що розповідає в телесюжеті Наталка Поліщук. І нарахували в сюжеті «Аверсу» аж 8 фейків і маніпуляцій.

Та спершу про сам сад, розташований на території Прилісненської сільської ради. Його пані Поліщук вперто називає «Панським садом». Хоча ця територія – 23 з половиною гектари – колишній колгоспний сад, якому понад 40 років. А назва «Панський сад» приклеїлася до нього, тому що в цій місцевості ще за Польщі жив пан.

«Десь півтора року назад ми цей садок взяли і почали доводити його до пуття, – розповідає  Олег Погонюк, директор ТОВ «Еко сад плюс». – Брали його в оренду в місцевого мешканця. В нього він був в оренді. Садок на садок був не похожий. Тут був ліс просто. Але місцевість нам сподобалася. Ми, довго думаючи, ухвалили рішення взяти його все-таки в суборенду і доводити його до пуття».

Ігор Терещенко, Прилісненський сільський голова, каже, що нові господарі насамперед отримали дозвіл на зрізання сухих плодових дерев. Пізніше вони почали видаляти насадження акації, берези, сосни. Більш-менш привели це до ладу.

«Коли ми перший раз приїхали сюди,  дивилися на цей садок, з нами був присутній голова сільської ради Терещенко Ігор Ілліч. І ми складали акт обстеження цього садка, що він був захаращений, які тут дерева вже старі, які взагалі можна вирізати. І зі всіма відповідними документами, з актами обстежень, з дозволами на вирізку ми почали працювати. Нам дали погодження на вирізку 942 дерев. І замість того ми планували тут посадку фундука», – розповідає Олег Погонюк.

Сад дододили до пуття практично цілий рік.

«І в цьому році планувалася перша вирізка в садку дерев старих. Але через те, що ми не встигали – сад зацвів, ми прийняли рішення його все-таки не вирізати, а дочекатися вже до осені. Ми плануємо в цьому році замінити частину садка на фундук», – каже Погонюк. 

Працівниця «Аверсу», спираючись лише на власні припущення, в своєму сюжеті заявляє:

«Зазначимо, що про вирубку дерев у документах, які ми бачили минулого разу, ані слова».

Та знімальну групу «Аверсу» привела на територію колишнього колгоспного саду зовсім не тема захисту довкілля. Земляні роботи, які ведуться на цій території, «Аверс» називає «розкопками» і без жодних доказів стверджує:

«Між тим, жодних дозволів на ці розкопки немає».

Насправді ТОВ «Еко сад плюс» вирішило відновити тут ставки і меліоративні канали, які були викопані ще за часів Союзу. Аби було де брати воду для поливу саджанців фундука. Принагідно почали займатися розведенням качок. Для яких теж потрібна вода.

«Тут був невеличкий ставочок, який заріс, замулився і так далі. Але так як нам потрібно воду для поливу нових саджанців, ми вирішили його розширити цей ставочок – зробити собі трошки більшого ставка, – пояснює директор ТОВ «Еко сад плюс». Для цього ми зробили повністю погодження, розробили проєкти на реконструкцію цього ставка, погодили в сільській раді на виконкомі. Ці рішення, в нас це є. І ми почали працювати по ставку. Так як почали працювати по ставку – прийшла ідея: чому б не займатися, не використовувати вільну територію для водоплавної птиці, якщо будуть свої ставки. От ми прийняли рішення працювати в напрямку птиці, в напрямку качки, гуски і так далі. Зараз ми споруджуємо тимчасові вольєри для вільного вигулу птиці водоплавної: качки і так далі. І щоб вони після підрощення переходили на воду. Так як для качки дуже багато треба води, то ми й копаємо ці ставки, розширюємо рови».

Прилісненський сільський голова Ігор Терещенко розповів:

«До нас звернулося це товариство стосовно виготовлення проєктно-кошторисної документації на будівництво 4-х ставків для поливу плодових дерев та інших функцій, які могли би використовуватися цими водоймами. Ми люб’язно погодилися на пропозицію. Рішення було обговорено на виконавчому комітеті та одноголосно проголосовано. І ми дали дозвіл їм на видачу певного рішення на виготовлення проєктно-кошторисної документації, після чого й затвердили проєктно-кошторисну документацію. Не бачив ніяких обмежень і зауважень з боку жителів нашої громади. Але так сталося, що це почало заважати комусь іншому».

Кому – неважко здогадатися. Майже одночасно із приїздом знімальної групи «Аверсу» Прилісненська сільська рада отримала листа від ТОВ «Надровидобування» – приватної фірми, яка під прикриттям комунального підприємства «Волиньприродресурс» копає бурштин на Волині.

У ньому – прохання надати інформацію, хто і на підставі яких дозвільних документів риє траншею на земельній ділянці, яка сусідує із землею, що в користуванні «Надровидобування».

Щодо цього сільський голова Ігор Терещенко чітко відповів журналістці «Аверсу»:

«Можу вас заспокоїти: це не входить точно в межі ліцензії «Волиньприродресурсу».

Але й це не заспокоїло пані Поліщук. Вона придумує нову небилицю.

«Між тим, місцеві кажуть, що саме в цьому місці є поклади бурштину. І, мабуть, недарма підприємець на осінь хоче вирізати панський сад».

Спростовувати відверту маячню – невдячна справа. Та все ж ми прямо запитали і підприємця, і сільського голову, і його заступника, чи є в цьому місці бурштин.

«На жаль або на щастя, напевно, ми не знаходили тут бурштину. Тому що мій бурштин – це мої качки, мій садок, це мої яблука, це природа», – каже Олег Погонюк.

Ігор Терещенко доповнює:

«Я можу стовідсотково запевнити і беру на себе повну відповідальність, що, крім Галузіївської колишньої сільської ради, на сьогодні – Галузіївського старостинського округу, та Тоболівської сільської ради, можливо, частково в селі Серхів, на території нашої сільської ради більше покладів бурштину не підтверджено колишньою радянською геологічною розвідкою».

А Олексій Гнатюк, заступник Прилісненського сільського голови, стверджує:

«Ми знаємо, щоб видобувати бурштин на сьогодні – це ж не засунув голку в сіна копицю. Це буде видно відразу, і все. Тому такі речі поліція дуже контролює нашу місцевість, рейди. Були би відразу на вустах, і ми би це знали».

* * *

Прилісненський сільський голова Ігор Терещенко переконаний: тиск на нього, депутатів сільської ради, намагання підірвати ділову репутацію чесних підприємців – інвесторів, які працюють на території сільської ради – справа рук однієї людини.

«Керівник «Волиньприродресурсу», за якого я боровся в попередній каденції, через якого вилучалися певні документи прокуратурою Маневицього району у Прилісненській об’єднаній громаді, на сьогодні, маючи нормальні стосунки з прокуратурою, надійшло до мене аналогічне звернення стосовно вилучення даних документів чи надання даних документів, що стосується діяльності «Еко сад плюс», тому що поступила команда «валити» Терещенка, скажімо так, простими словами. Але в мене питання. Якщо наша прокуратура – це орган, який, напевно, мав би дотримуватися всіх стандартів правництва, пише відповідний запит 16 числа, а відповідь потрібно отримати їм 17-го, то в мене питання. На даний запит Прилісненська сільська рада має часу 10 днів. Згідно із законодавством», – говорить Терещенко.

Ігор Терещенко розповів: під час будівництва заводу із вимивання бурштину його власник Анатолій Капустюк підписав договір, в якому передбачена сплата пайової участі у розвиток інфраструктури села Прилісне. Минуло півтора року, а 250 тисяч гривень досі не сплачено.

«Мені, знаєте, що тільки образливо? Що я повірив останній раз у житті людям, які я думаю, я на той час думав, що дійсно прийшли творити сюди, у Волинську область, якесь добро. Але в мене вже на сьогоднішній день є сумнів. Якщо я як сільський голова, який віддаю і душу, і серце своїй громаді, людям, живу роботою. І мене десь за чиєюсь вказівкою поступила команда «Рєшать», то в мене питання: «Хто ви такі, шановні обранці? Чи ви заслуговуєте на увагу людей і чи варто вам займати дані посади на сьогоднішній день?» – емоційно заявляє Терещенко.

І в мене питання: невже є ще на Волині люди, які справді вірять у добрі наміри тих, хто сьогодні займається нібито легальним видобутком бурштину?

Святослав ЛЕСЮК (Громадське Інтерактивне Телебачення)