Блок консервативних партій набрав на виборах у неділю, 25 вересня, достатню кількість голосів для того, щоб гарантувати контроль в обох палатах парламенту Італії.

Таким чином, прем'єр-міністром Італії вперше може стати жінка – лідер постфашистської партії "Брати Італії" Джорджія Мелоні, повідомляє юристка і громадська діячка Агія Загребельська.

За даними екзит-полу державного мовника RAI блок консервативних партій, до якого входять "Брати Італії" Джорджії Мелоні, "Ліга" Маттео Сальвіні та "Forza Italia" Сильвіо Берлусконі, набрав від 41 до 45%. За даними екзит-полу, проведеного соціологічним агентством SWG для телебачення La7: від 43% до 47%.

Достатньо для того, щоб гарантувати контроль в обох палатах парламенту.

Результат "Братів" Мелоні всередині коаліції, за даними екзит-полів, від 22 до 26% голосів (23% - 27%), "Ліга" Сальвіні – 9,5-13,5%, "Forza Italia" – Берлусконі 6 - 8%.

Лівоцентристський альянс колишнього прем'єр-міністра Демократичної партії Енріко Летта набрав 29,5% голосів.

Офіційні результати очікуються в понеділок, 26 вересня.

Ще кілька тижнів прем'єр-міністром продовжуватиме бути Маріо Драгі.

В середині жовтня нові парламентарі будуть затверджені та скликані в парламенті.

Потім президент Серджо Маттарелла розпочне консультації зі спікерами обох палат і представниками партій про кандидатуру прем'єр-міністра. Якщо результати екзит-полів підтвердяться, майже гарантовано, що ним стане Мелоні, якщо не прилетить чорний чи білий лебідь.

Короткі висновки:

1. Італійці фактично проголосували за найправіший уряд країни з часів Другої світової війни.

“Брати" - постфашистська партія, а сама Мелоні захоплювалася Муссоліні.

Але навряд чи вони голосували саме за ультраправих. Скоріш це постійне тяжіння італійців до змін та нових облич. Конкурентною перевагою Мелоні було те, що вона єдина залишалася в опозиції кілька останніх урядів поспіль.

2. Мелоні може стати першою жінкою прем'єр-міністром Італії.

Але жінок навряд чи це дуже надихне, бо у Мелоні не чітка позиція щодо права жінки на аборт та вона негативно ставиться до гендерних квот.

3. Якщо екзит-поли підтвердяться, сама Мелоні отримала сильний результат, а найбільш небезпечний союзник по коаліції – Сальвіні, слабкий.

Це має зменшити можливості впливу Сальвіні на політику Мелоні.

4. Мелоні ще донедавна:

  • захоплювалася Путіним;
  • виступала проти Сороса та США;
  • вважала, що змова міжнародних корпорацій та банкірів діє проти італійців, в тому числі у політиці еміграції;
  • товаришувала з Орбаном та Ле Пен;
  • виступала за суттєве зменшення впливу ЄС на політику Італії...

Після 24 лютого, особливо з наближенням виборів, риторика та поведінка Мелоні кардинально змінилися:

  • вона стала союзником Драгі в питанні поставок зброї Україні,
  • підтримувала повне виконання Італією своїх зобов'язань як члена НАТО;
  • суттєво зменшила свій євроскептицизм;
  • обіцяла продовжувати порядок денний Драгі;
  • й навіть зреклася тихо Муссоліні.

Одне з найголовніших питань: чи дійсно Мелоні стала поміркованою, чи пізніше стара Мелоні повернеться?

5. Драгі залишив після себе інститути та бар'єри, що мають не дозволити Мелоні відчутно вийти за межі визначеного ним курсу.

Найбільший пакет допомоги ЄС схвалено для Італії (сотні мільярдів євро). Але надається він траншами, кожен з яких прив'язаний до реформ та заходів, які має виконати Рим.

Без грошей ЄС із боргом в 150% ВВП Італії буде майже неможливо пережити цю складну зиму. Тож вплив ЄС на дотримання Римом курсу залишається міцним.

Енергетичні проєкти, що мають послабити залежність Італії від російських енергоресурсів, запущені Драгі до рівня, з якого майже неможливо їх розвернути.

Аналогічно з багатьма реформами.

Діючий президент підтримував Драгі та його політику, що також буде слугувати стримуючим фактором.

Ринки при такому рівні італійського державного боргу будуть різко та нервово реагувати на будь-який крок Мелоні в бік розвороту політики.

Все це в комплексі робить надскладним та невигідним для Мелоні найближчі місяці відхилятися від курсу.

6. Але результатам голосування італійців точно зрадіють в Кремлі.

У третій за розміром економіці ЄС перемогли сили, які ближче до них, ніж до України, Брюселя чи Вашингтона.

Проте навряд чи очікування Кремля щодо їх ефективності в досягненні бажаних для Москви цілей виправдаються.