Вісімнадцятого грудня у селі Дачне поблизу Луцька відкрили дитячий садок.

Ну як відкрили? Приїхали Луцький міський голова Ігор Поліщук, його заступниця Ірина Чебелюк, голова Волиньради Григорій Недопад. Школярі їм концерт організували.

Але ж цей садочок у цьому році вже відкривали! Понад три місяці тому – 10 вересня! Участь у заході взяли голова Волинської облдержадміністрації Юрій Погуляйко, народний депутат України Ірина Констанкевич, представники організації-підрядника, завідувачка дошкільного закладу, діти.

Як зазначали тоді в облдержадміністрації, у 2020-му році в рамках програми «Велике будівництво» на будову ДНЗ спрямували 22 мільйони гривень. Загалом вартість будівництва, що тривало два роки, становить понад 31 мільйон.

Співфінансування – 3 мільйони – виділила свого часу ще Прилуцька ОТГ – до того, як її приєднали до Луцька.

То чого чиновники Луцькради провели повторне відкриття закладу?

Судячи із сюжету міськради, Погуляйко з Констанкевич просто приїхали, дітки із завідувачкою просто прийшли, будівельники просто вручили завідувачці символічного ключа від закладу, Погуляйко із керівником підрядної організації і очільницею дитсадка просто перерізали стрічку.

А ось Поліщук, Чебелюк, Недопад мали іншу місію. Яку? Подивитися, як стрічку дошкільнята перерізають?

А от і не вгадали!

У відеосюжеті Луцької міської ради зазначили (на відео – з 0:50): «Напередодні Дня святого Миколая відбулося офіційне відкриття дитячого садочка, якого роками чекали усі мешканці села».


Зверніть увагу: тут наголос на слові «офіційне». Бо все, що тут відбувалося раніше, виявляється не було офіційним.

Міські владці шукали, на чому б то попіаритись перед Миколаєм.

І знайшли.

Цілком можливо, що про цей дитсадок перед Різдвом чи Водохрещем ще й новобраний очільник Луцької районної ради Олександр Омельчук згадає. Адже він теж не проти, коли його на відео знімають.

* * *

Сімнадцятого грудня Верховна Рада призначила міністром освіти і науки України Сергія Шкарлета. За те, щоб цей пан очолив освітню галузь у країні, проголосували 226 народних депутатів – мінімально необхідна кількість для ухвалення рішення.

За призначення Сергія Шкарлета парламент у цьому році голосував вдруге. 17 червня пропрезидентська фракція «Слуга народу» вже пробувала протягнути його кандидатуру через Верховну Раду. Не вдалося – не вистачило голосів. Тоді його призначили виконувачем обовֹ’язків міністра в обхід парламенту.

Одіозний освітянський чиновник зажив у суспільстві дурної слави служаки Партії регіонів за часів правління Януковича. Був депутатом Чернігівської обласної ради від Партії регіонів. А в 2015-му вже балотувався до цієї ради від Блоку Петра Порошенка. Щоправда, не пройшов.

Як ректор Чернігівського національного технологічного університету, Шкарлет мав добрі стосунки з тодішнім міністром освіти Дмитром Табачником. Він навіть нагороду з рук українофоба приймав.


Та найголовніше – Шкарлета звинувачують у плагіаті. Не абихто, а Нацагентство з питань вищої освіти. Це агентство, до слова, очолює ексректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.

Нацагентство знайшло ознаки плагіату у трьох роботах доктора наук Шкарлета. Плагіат підтвердили і чотири незалежні міжнародні експерти.

Нагадаю, плагіат – це недоброчесність, привласнення авторства на чужий твір або на чуже відкриття. Людською мовою, це банальна крадіжка. І байдуже, що у вас вкрали: гроші, авто чи думки. І перше, і друге, і третє – ваша власність. А за крадіжку не те що на міністра висувають – в тюрму саджають. В цивілізованому суспільстві. Тільки не в нас.

У нас підозра у плагіаті не стала на заваді призначенню Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки. Його кандидатуру підтримала частина фракції «Слуга народу». 20 голосів додали ексрегіонали з ОПЗЖ, 24 – підконтрольні Коломойському кнопкодави з депутатської групи групи «За майбутнє», 16 – із групи «Довіра», плюс 7 позафракційних.

ЄС, «Батьківщина», «Голос» не дали Шкарлету жодного голосу.

Із депутатів, які представляють Волинь, за його кандидатуру голосували тільки двоє: В’ячеслав Рубльов та Ірина Констанкевич.


Валерій Стернійчук не був присутній у залі. Були, але не брали участі в голосуванні, Ігор Палиця і Степан Івахів.

Ігор Гузь, ще вважаючи себе патріотом і противником ексрегіоналів, натиснув кнопку «ПРОТИ».

А ось Рубльов і Констанкевич виконали завдання свого патрона – Ігоря Палиці – проголосували «ЗА».

З Рубльовим все зрозуміло: для нього що плагіат, що плагін – слова чужоземні. А ось філологиня-науковець Ірина Констанкевич мала би криком кричати: не має права людина, яка тупо краде чужі напрацювання, скасовує обов’язкове тестування на ЗНО з української літератури, очолювати освітню галузь в Україні!

Тим паче, що призначення Шкарлета на посаду міністра профільний комітет Ради не погодив.

Натомість ми почули:

«Товариство! Не може так бути, що комітет і міністерство роз’єднані, що немає єдності у вирішенні питань. Політика політикою, але учні, вчителі і майбутнє освіти як формування інтелектуального потенціалу – це на відповідальності кожного з нас. Отже, давайте зараз, хто усвідомлює цю відповідальність, згуртується і не ділить зони впливу, а візьме на свої плечі відповідальність за українську освіту», – сказала Констанкевич із трибуни парламенту.

Герой України, політв’язень радянських концтаборів Степан Хмара на своїй сторінці у фейсбуці різко засудив як самого Шкарлета, так і тих, хто за нього голосував. Та найбільше дісталося Ірині Констанкевич.


«Безвідповідальна поведінка нинішнього скликання Верховної Ради України не дуже дивує. На табло 226. Чий же цей вирішальний голос, що дійсно здивував?! Віддала цей голос «За» – пані Ірина Констанкевич: викладач української філології Університету імені Лесі Українки, доктор наук, перший заступник (голови) Комітету гуманітарної політики Верховної Ради, випускник Університету імені Тараса Шевченка.
Сподіваюся, викладачі і студенти цих поважних університетів, і не тільки вони, а також і виборці славної Волині, нададуть принципову моральну і політичну оцінку пані Костанкевич. Від мене, пані Ірино, вам ганьба!»

А ось Ірина Вахович, ректор Луцького національного технічного університету, ексголова Волинської обласної ради, яку цього разу навіть депутатом не обрали, так прагнула прогнутися, що написала пост із привітанням Шкарлету з призначенням о першій годині ночі.

Але допис Вахович Шкарлет навіть не лайкнув.


* * *

І знову Була. Цей ексдепутат Луцької міської ради ладен забудувати кожен клаптик вільної землі в місцях найбільш жвавих пішохідних маршрутів Луцька.

Цього разу Сергій Була накинув оком на стоянку авто поблизу Навчально-методичного центру профспілок, що на проспекті Відродження в Луцьку. Хоче збудувати тут торгівельно-офісний центр. Вже й містобудівні умови у відділі архбудконтролю Луцької міської ради отримав. І територію загородив.

Рятувати ситуацію заходився Луцький міський голова Ігор Поліщук. У зв’язку із суспільним резонансом він доручив юридичному департаменту міськради підготувати проєкт рішення про скасування містобудівних умов на проєктування об’єкта будівництва.

Голова Федерації профспілок Волині Іванна Дубинка-Філозоф бідкається:

«Земельна ділянка, яка розташована на Відродження, 24, несла за собою великі витрати на податок за землю... Десь біля 2-х мільйонів від 2002-2005 року заплатили податку за цю земельну ділянку».

Каже, прийшов інвестор і запропонував:

«Давайте будемо проводити спільну діяльність. Ми написали заяву до міської ради. І міська рада видала нам всі документи, містобудівні умови, які були підписані, про те, що ми можемо будувати».

Містобудівні умови видав відділ державного архбудконтролю, що підпорядкований виконкому Луцькради.



Відділ очолює Владислав Троць. Це син відомого луцького пастора Ярослава Троця.


Владислав Троць прийшов на посаду начальника відділу архбудконтролю два роки тому, щойно закінчив Луцький національний технічний університет.


Не маючи досвіду роботи, Владислав Троць не мав права брати участі в конкурсі на посаду. Але комісія у складі заступників Луцького міського голови Григорія Недопада, Юрія Вербича, Костянтина Петрочука, директора юридичного департаменту Лукцькради Наталії Юрченко виявила «ґрунтовні й глибокі» знання кандидата у профільній сфері.

Тепер, судячи з усього, він їх проявив.

Своїм рішенням депутати скасували містобудівні умови, видані фірмі ексдепутата Сергія Були.



Але питання залишились. Їх озвучив на сесії депутат від «Європейської солідарності» Юрій Моклиця.

«Тобто, я так розумію, якби ця справа не набула резонансу, то, може, б ми не помітили і ніхто б не знав, що є там порушення, наскільки це важливо. І питання ще одне відразу ж до Ігоря Ігоровича. Яка все ж таки міра відповідальності для тих відповідальних працівників, які допустили таке порушення?» – запитав Моклиця Поліщука.
«Після прийняття даного рішення мною буде вирішуватися питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності. В разі здійснення такого притягнення про це буде повідомлено на офіційному сайті Луцької міської ради», – відповів Поліщук.

Що ж, спочатку створюємо собі труднощі, а потім їх героїчно переборюємо.

Святослав ЛЕСЮК (ГІТ)