На сесію Луцької міської ради 30 липня виносять проєкт рішення про початок процедури виділення у центральному парку імені Лесі Українки в Луцьку 0,24 га землі під храм релігійній громаді Церкви Християн Віри Євангельської «Сіон».

Саме винесення цього проєкту рішення на обговорення депутатів суперечить законодавству, архітектурним нормам і принципам моралі, вважає колишній заступник головного архітектора міста Ярослав Матвіїв.

Про це він розповів у коментарі кореспонденту Громадського Інтерактивного Телебачення.

У часи Радянського Союзу там був металевий виставковий павільйон товариства винахідників і раціоналізаторів. У 90-х роках його приватизував місцевий бізнесмен Василь Герилів, використовував як склад-магазин, а в 2011 році перепродав нині покійному пастору Анатолію Прохору, оформивши все як договір пожертви нерухомого майна.

«Сьогодні приходиться говорити, що ми його офіційно придбали за 130 тисяч євро», – розповідав свого часу Анатолій Прохор.

У 2011 році представники релігійної громади звернулися до Луцької міської ради, аби надати їм дозвіл на проведення реконструкції виставкового павільйону для розміщення там Християнського молодіжного центру, оскільки сам павільйон є власністю цієї церкви. Але отримали відмову.

«Були неодноразові звернення від правління релігійної общини, – згадує Ярослав Матвіїв. – Вони зверталися з проханням надати дозвіл на будівництво храму на місці існуючої металевої конструкції, яку вони викупили в приватної особи. Але в нас вже тоді був генеральний план затверджений. І ми сказали, що воно не передбачено жодною містобудівною документацією, що це зелена зона загального призначення, і ми не можемо цього зробити. Після чергового десятого звернення ми відповіли, що ми проти того. В той час вони вже самочинно зробили реконструкцію. Після того вони зверталися, щоб узаконити це все. Але ми на це не могли піти, тому що було звернення від конфесій, особливо від Ніфонта (митрополит Ніфонт – нині покійний, тоді керуючий Волинською єпархією УПЦ МП – ред.), що це суперечить християнській етиці, що це не може бути позитивно розглянуте, оскільки має бути справедливий розподіл усіх цих місць для надання дозволів на будівництво храмів. Тому що тоді зверталися і Українська православна церква Московського патріархату, і УПЦ Київського патріархату, щоб отримати землю в парку – ми їм відмовили».

Незважаючи на відмову, церква продовжувала функціонувати. Ба більше, тут зробили стоянку для авто. А в неділю, під час богослужінь, автомобілі не вміщалися на парковці, тож їх ставили на газони.

Ярослав Матвіїв вважає самочинне переобладнання виставкового павільйону під церкву серйозним порушенням.

«Те, що вони самочинно зробили реконструкцію під церкву – оце, я вважаю, вже серйозне порушення. Тому що в першу чергу це автомобільне навантаження на парк. З точки зору навіть обслуговування цієї споруди, функціонування її. Це екологія, це все… Ми бачимо, які там порушення. Там маса машин. Там транспортна проблема, тим більше, зараз весь транспорт пустили по Глушець. Весь центр забитий автомобілями. І функціонування біля зоокутка цієї споруди недоречне. Для чого таку проблему створювати в парку?» – риторично запитує архітектор.

Він стверджує, що в 2011 році Луцька міська рада, відмовивши церкві в узаконенні самочинного будівництва, вела себе послідовно.

«Але ця організація – держава в державі. Для них закони не писані, я бачу, – каже Матвіїв. – І так дивлюся я, що в нас зараз такий тренд в Україні: кожний відстоює свої інтереси будь-яким шляхом. Ми бачимо, що нема того демократичного принципу, що має бути повага до громади чи українські закони, чи місцеві закони. Я знаю, що було ухвалене рішення сесії міської ради про розробку детального плану саме цього місця, де не передбачено подальше функціонування тієї церкви. Але я бачу, що ті самі депутати і погоджують це все, а потім через певний час ухвалюють зовсім інше за принципом: якщо дуже хочеться, то треба. Я вважаю, що це порушення всіх принципів: і моральних, і архітектурних».

На переконання архітектора, сам принцип, що це питання виноситься на сесію, – це вже серйозне порушення законодавства.

«Не може виноситися питання на сесію, якщо воно не передбачене ні містобудівною документацією, ні чинним законодавством і створить проблему, взагалі конфлікт у суспільстві», – резюмує Ярослав Матвіїв.

Тим часом нинішній пастор Церкви ХВЄ «Сіон» Віталій Оніщук стверджує, що питання виділення землі під церкву узгоджене з нинішньою міською владою.

«По-перше, є приміщення – мусить бути якась земля, – каже пастор. – А по-друге, ми там проводимо дитячі табори на території, тобто кругом приміщення нашого. Це планується і надалі. І думаємо дитячий майданчик облагородити, впорядкувати. Це ж не робить церква для якоїсь обмеженої кількості людей. А церква є доступна для всіх людей, абсолютно для всіх мешканців міста. І те, що зроблено там, наприклад, зараз перед приміщенням – бруківка, далі за приміщенням висипано щебінь – стояночка, невеличка парковка, то це ми вже зробили за власний кошт, погодивши з місцевою владою. Там мають розширити, бруківку положити. Але нею користуються усі. Ми не претендуємо яксь там землю в парку займати, щоб щось там своє робити. Це узгоджено з міською владою. І та ділянка, про яку зараз іде мова, – для обслуговування приміщення. А надалі, якщо ми там проводимо якісь заходи дитячі для всіх, то ми використовуємо те, що там навколо приміщення, те, що не належить суто нам. Нас влаштовує такий варіант».