Послуга раннього втручання – це послуга, яка поєднує медичну, психологічну, педагогічну та соціальну складові і надається мультидисциплінарною командою фахівців. Вона спрямована на забезпечення розвитку дітей від народження до 4-х років з порушеннями розвитку або ризиком виникнення таких порушень, зростання та виховання їх у середовищі, природньому для дітей відповідного віку без порушень або максимально наближеному до нього, підтримку та розвиток компетентності батьків з метою створення умов для підвищення рівня участі дітей у повсякденному житті та їх соціальної інклюзії. ТЕСТ: ЯК ПЕРЕВІРИТИ РОЗВИТОК ДИТИ? [PDF-ТАБЛИЦЯ ВІД ЮНІСЕФ]
Осередки раннього втручання уже працюють в окремих областях України, в декотрих діють уже кілька років. Що таке Центри раннього втручання, за яких симптомів необхідно до них звертатися, про алгоритм дії фахівців, реальну допомога дітям і батькам спілкуємося з докторкою психологічних наук, національною тренеркою з раннього втручання, директоркою БФ «Інститут Раннього Втручання» Ганною Кукурузою в ефірі ГІТ. Ведуча – Ярослава Савош.
Національна Асамблея людей з інвалідністю України, за участі та підтримки Міжнародної громадської організації HealthProm (Лондон) та Благодійного фонду "Інститут раннього втручання" (Харків) з осені 2016 започаткувала та впроваджує Програму "Батьки за раннє втручання в Україні". Програма спрямована на підтримку недержавних організацій, якими керують батьки (або які створені батьками) дітей з інвалідністю ("батьківські" НДО) та активних батьків дітей з порушеннями розвитку та/або інвалідністю в їх участі в процесах розробки та впровадження системи раннього втручання в Україні.
Клієнтами послуги раннього втручання можуть бути сім’ї, що виховують дітей до 4-х років:
У відео студії ГІТ основна оповідь Ганни Кукурузи переплітається зі свідченнями лікарів-дитячих: нейрохірурга, імунолога, олігофренопедагога. Також є репортажна врізка з матер'ю хлопчика, що має Синдром Дауна. Часові мітки деталізують структуру.
Надання послуги раннього втручання базується на певних принципах.
1. Сімейноцентрованість.
Оскільки для дитини раннього віку саме сім’я є вирішальним ресурсом її розвитку, задача раннього втручання – посилити батьків в їх спроможності розвивати та виховувати свою дитину. Важливо допомогти сім’ї вбудовувати розвиваючі та допоміжні стратегії в режим життя сім’ї, допомогати сім’ї в цілому й кожному з батьків знаходити и вибудовувати власні ресурси, щоб справлятися з проблемами, що змінюються, потребами дитини й вирішувати власні особистісні задачі.
Принцип сімейноцентрованості базується на теорії прихильності та понятті про фасилітуюче оточення Д. В. Віннікота. В технології РВ батьки дитини є членами команди раннього втручання та приймають активну участь на всіх етапах реалізації технології. Програма РВ будується, спираючись на запит, узгоджений батьками та фахівцями. Батьки беруть активну участь в процесі оцінки, обговорення профіля розвитку дитини, узгоджують з фахівцями ціль роботи, загальний план та план дій, у виконанні якого мають власну частину. Батьки завжди знаходяться в кімнаті під час зустрічей. Зустрічі можуть відбуватися як в центрі, так і вдома під час домашніх візитів. Періодично батьки зустрічаються з фахівцями без дитини для обговорення програми. Важливим критерієм оцінки ефективності програми РВ є те, наскільки змінилася якість життя сім’ї вдом
2. Міждициплінарність та командність.
Послугу раннього втручання надає команда фахівців, що складається з психолога, логопеда, фізичного терапевта й лікаря (педіатра або невролога). Кожен член команди володіє певним об’ємом знань суміжних областей, що формує загальну мову в команді та розширює можливості кожного спеціаліста у вирішенні своїх професійних задач. Фахівці працюють з одним пакетом документів, разом вивчають потреби сім’ї, заповнюють профіль розвитку дитини, визначають в роботі одну мету, для досягнення якої вони будуть працювати разом з батьками. В роботу з сім’єю не може бути включено лише одного фахівця, оскільки потреби дитини та сім’ї не обмежуються вирішенням однієї проблеми, тому навколо кожної сім’ї формується команда фахівців.
3) Функціональний підхід.
В практиці раннього втручання використовується функціональний підхід. Метою оцінки й предметом роботи є те, як дитина справляється з повсякденними життєвими ситуаціями, спираючись на те, що вона хоче, що вона вже вміє робити, як реалізує свої можливості, як різні фактори впливають на її здатність справлятися з повсякденними справами. Якість життя дитини безпосередньо залежить від її можливостей брати участь в повсякденному житті та його здатності впливати на життєву ситуацію. Під час планування роботи в ранньому втручанні фахівці разом з сім’єю відразу визначають ті зони, в яких участь дитини обмежена й визначають, чому необхідно навчити дитину та дорослих, що піклуються про неї, щоб підвищити якість участі дитини.
4) Реалізація програм раннього втручання в природньому середовищі з використанням повсякденних рутин.
Встановлено, що маленькі діти краще навчаються, якщо вони можуть практикувати нові навички в межах тієї діяльності, в якій вони будуть в подальшому їх використовувати в ситуаціях, які не відображають для дитини реальної життєвої проблеми. Природні ситуації сприяють розвитку та розширенню різноманітних можливостей дитини (в соціальній, комунікативній, руховій та інших сферах), які, в свою чергу, покращують її здатність навчатися. Послуга раннього втручання надається в типових повсякденних активностях дитини, що збільшує кількість можливостей для навчання.
Вже 20 років як ми з нуля почали розбудовувати цю систему в Україні. Супроводжуємо родину й працюємо там, де є проблема в родини в саме цей час. Чому родину? Бо понад 90% часу малеча перебуває саме з рідними. – Ганна Кукуруза
Чи можуть виникати повторювані сни через пережитий стрес? Як вибудувати хід думок, коли повторюється сюжет сну? Чи справді символи такі універсальні, як пишуть сонники? На зв'язку із ГІТ – Ганна Ущаповська – психотерапевт у методі Трансактний аналіз, кандидат філософських наук, викладач Академії Адвокатури України.
ТАКОЖ ЦІКАВО: розлад дефіциту уваги та гіперактивності "переростають" не всі. На скайп-зв’язку зі студією «Громадського інтерактивного телебачення» клінічний психолог і консультант з когнітивно-поведінкової терапії Юлія Завгородня. Основна причина РДУГ – порушення дофамінової та норадреналінової систем (дофамін і норадреналін – нейромедіатори: біологічно активні хімічні речовини, за допомогою яких передається електричний імпульс – ред.) передачі нервового імпульсу в лобно-базальних відділах головного мозку. Це спричиняє недостатність гальмівних механізмів, низьку вольову здатність контролювати поведінку, неуважність та підвищену рухливість.
Попередній допис
Наступний допис
Коментарі