Сьогодні, 9 вересня, близько 18-ї години на одній із транспортних розв’язок Луцька сталась ДТП — зіткнулись два легковики
29 серпня в Україні вшановують пам’ять загиблих захисників
Нині урядом був створений законопроєкт № 10288 про національні меншини, яким планують запровадити мовні зміни, зокрема щодо російської. Проте народні депутати повстали проти норм цього законопроекту.
Що це за законопроєкт та що з ним не так, в етері ГІТу розповіла народна депутатка Наталія Піпа.
З її слів, законопроект створений на вимогу Європейського союзу щодо прав нацменшин:
«Якби не Євроінтеграція та неможливість вступу до ЄС, то нам не було б сенсу його приймати».
Як пояснила депутатка, з урядом було погоджено прибрати всі раніше встановлені норми стосовно російської мови через 5 років після закінчення воєнного стану. Тобто повернути її, як одну із мов нацменшин, на телебачення, вивіски й у книговиданні. Проте ці норми все-таки змінили:
«Норми, які дозволяли повернути через 5 років після воєнного стану на телебачення російську мову — прибрали. Проте, мовники нацменшин будуть зобов'язані давати не менше 30% етеру українською, зберігаючи право на висвітлення своєю мовою».
Пані Наталія також зазначила, що найбільше проблем виникає з угорською мовою.
«Станом на сьогодні, закон зобов'язував всі школи, окрім садочків і початкових класів, вчити предмети державною українською мовою. Лише такі предмети, як мову, історію та літературу можна було вивчати мовою своєї нацменшини. Тепер цей закон дозволить протилежне», — пояснила вона.
Підсумовуючи Піпа, зауважила, що найближчим часом буде зареєстровано альтернативний законопроект від народних депутатів на зміну урядовому і є ймовірність, що до кінця тижня за нього проголосують.
Докладніше про цю тему дивіться у ВІДЕО:
Наступний допис
©2025 uaGit
Коментарі