Нині урядом був створений законопроєкт № 10288 про національні меншини, яким планують запровадити мовні зміни, зокрема щодо російської. Проте народні депутати повстали проти норм цього законопроекту.

Що це за законопроєкт та що з ним не так, в етері ГІТу розповіла народна депутатка Наталія Піпа.

З її слів, законопроект створений на вимогу Європейського союзу щодо прав нацменшин:

«Якби не Євроінтеграція та неможливість вступу до ЄС, то нам не було б сенсу його приймати».

Як пояснила депутатка, з урядом було погоджено прибрати всі раніше встановлені норми стосовно російської мови через 5 років після закінчення воєнного стану. Тобто повернути її, як одну із мов нацменшин, на телебачення, вивіски й у книговиданні. Проте ці норми все-таки змінили:

«Норми, які дозволяли повернути через 5 років після воєнного стану на телебачення російську мову — прибрали. Проте, мовники нацменшин будуть зобов'язані давати не менше 30% етеру українською, зберігаючи право на висвітлення своєю мовою».

Пані Наталія також зазначила, що найбільше проблем виникає з угорською мовою.

«Станом на сьогодні, закон зобов'язував всі школи, окрім садочків і початкових класів, вчити предмети державною українською мовою. Лише такі предмети, як мову, історію та літературу можна було вивчати мовою своєї нацменшини. Тепер цей закон дозволить протилежне», — пояснила вона.

Підсумовуючи Піпа, зауважила, що найближчим часом буде зареєстровано альтернативний законопроект від народних депутатів на зміну урядовому і є ймовірність, що до кінця тижня за нього проголосують.

Докладніше про цю тему дивіться у ВІДЕО: