Зміна місця реєстрації особи є однією з найпопулярніших державних послуг в нашій країні. З травня цього року в рамках цифровізації держави в Україні запустили послугу онлайн-«прописки». Але чи дійсно можна змінити місце реєстрації, не виходячи з дому? Які умови треба виконати, скільки це займе часу та скільки це коштуватиме, на власному досвіді дізнавався кореспондент телеканалу ГІТу Віктор Калитка.

У рамках реформи децентралізації в багатьох селах закрили сільради, де можна було змінити місце реєстрації, натомість віддалені робочі місця відкрили далеко не всюди. Тож досить актуальною є послуга зміни місця реєстрації онлайн.

З власного досвіду можу підтвердити, що намагання «виписатися» наживо вимагало чимало часу та терпіння. Адже до старости в одній із громад колишнього Ківерцівського району треба було їхати лише тоді, коли працювала пошта, щоб сплатити державне мито. Але головне було – застати самого старосту на місці. У ЦНАПі центру громади таку послугу не надавали – нібито для зручності місцевих жителів.

Згодом лише у визначений день треба було піти до районного військкомату і занести довідки з сільради від старости, а тоді у військкоматі, за новим місцем реєстрації, треба було пройти медичну комісію. І лише згодом можна було зареєструватися на новому місці проживання. Така процедура могла тривати тиждень і більше.

Сама можливість змінити місце реєстрації за 15 хвилин в «Дії» – звучить як фантастика. Поки що, на жаль, вона доступна лише для жителів Києва, Харкова, Вінниці, Маріуполя, Кривого Рогу, Рівного та Луцької громади. Тож я спробував зареєструватися в обласному центрі Волині онлайн. Перш за все, слід зайти на портал «Дія» і вибрати послугу зміни місця реєстрації.

Перший крок і перша умова – бажання зареєструватися в одному з 36 населених пунктів саме Луцької міської громади. Це єдина громада з 54-х існуючих на Волині, де можна отримати таку послугу.

Наступна умова – наявність ID-картки. Лише власники пластикової картки зможуть пройти всі кроки, щоб офіційно стати жителем Луцької громади. До речі, айді без черги та зволікань можна отримати в міграційній службі. Також там, на відміну від ЦНАПу, не вимагають довідки про місце реєстрації. Тобто зайвий раз не треба їхати за місцем реєстрації до старости чи громади, якщо ви не зареєстровані у Луцьку, але хочете отримати ID-картку саме тут. Сплачуєте 386 гривень держмита, плюс 15 днів очікування, і ви власник нової ID-картки.

Другим кроком потрібно ввести свій УНЗР – унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, який є в ID-картці, але його немає в паспортах-книжечках.

Третій крок – вам слід вказати своє теперішнє місце реєстрації, якщо воно у вас є. Якщо ви були зняті з попереднього місця реєстрації більше ніж 30 днів – то вам слід вказати своє останнє місце реєстрації. Обов’язково треба вказати правильний поштовий індекс.


Наступний крок – вказуєте своє місце народження. Ці дані потрібні держреєстратору, щоб внести їх до реєстру територіальної громади. 


Далі маєте вказати номер свого військового квитка або ж тимчасового посвідчення і вибрати районний територіальний центр комплектування і соціальної підтримки або ж простими словами – військомат, де ви перебуваєте на обліку. Вуаля – не треба йти у військомат і проходити комісії!


Шостий крок – вибираєте майбутнє місце реєстрації – вказуєте адресу з індексом. Портал у вас запитає, чи є ви власником або ж співвласником майна, і якщо так, то ви одразу перейдете до наступного кроку, якщо ж ні – то портал має отримати підтвердження від власника житла, де ви плануєте зареєструватися.

Слід зазначити дані власника або одного із співвласників, який готовий надати згоду на реєстрацію вашого місця проживання у своєму майні. Зокрема, ви маєте вказати ім’я та ідентифікаційний код (зараз РНКОПП) того, хто вас хоче зареєструвати, та свою електронку. Саме на неї має прийти підтвердження від власника житла.

Якщо в майні, в якому ви хочете зареєструватися, кілька співвласників, то згоду на реєстрацію вашого місця проживання мають надати всі. Якщо у вас немає даних про всіх співвласників, просто зазначте дані одного з них та заповніть дані про інших. Після того, як портал отримає підтвердження від власника, ви зареєстровані.


Якщо ж ви є власником житла, то портал зробить запит до Держреєстру речових прав. І тут, і в попередньому випадку може виникнути найбільша проблема. Головне щоб це майно було зареєстроване після 2013 року. В іншому разі вам треба буде звертатися в БТІ, робити новий технічний паспорт, а згодом з ним звертатися до держреєстратора, щоб він перереєстрував це житло.

Техпаспорт мені обійшовся в 1170 гривень, і чекав я його понад 20 днів, поки ще раз сам не звернувся в бюро, і тоді його зробили за пів дня. Послуга перереєстрації, на відміну від послуг БТІ, є безплатною і займає від 3 діб.

Якщо ж житло зареєстроване після 2013 року, то портал «Дія» покаже, чи дійсно ви є власником того майна. Тож наступним кроком – перевіряєте всі дані, які ви внесли, ставите «Дія.Підпис» і надсилаєте заяву про реєстрацію місця проживання та онлайн сплачуєте держмито у розмірі 13 грн 60 коп.

Я свою заяву надіслав пізно ввечері, а наступного ранку о 9-й годині мені вже прийшов лист на електронку про те, що моє місце реєстрації змінено. Правда, в додатку «Дія» ці зміни з’явилися лише через кілька днів.

Отож висновок, якщо у вас є ІD-картка і житло, в якому хочете зареєструватися ви самі чи когось зареєструвати – повинне бути зареєстроване після 2013 року – тоді «прописка» онлайн реально працює і обійдеться вам менш як у 15 гривень за 15 хвилин. В іншому разі, слід врахувати витрати на виготовлення ID-картки, нового техпаспорта та оплату держмита за зміну місця реєстрації і до місяця часу очікування на виготовлення всіх документів.