Кілька десятків людей вийшли на протест в Женеві  напередодні зустрічі президентів США і Росії у швейцарській столиці, а колумністи різних країн відшуковують підтексти й паралелі, аби потлумачити настрої старих Джо і Владіміра.

Учасники вимагали звільнення політв'язнів в Росії, в тому числі Навального, засудили жорстокі репресії, адже, на їхню думку, РФ становить загрозу для європейської і американської безпеки. Один з учасників протесту в масці з обличчям Путіна влаштував шоу для багатьох присутніх представників ЗМІ. Він мав "татуювання" з написом "ГУЛАГ" і серпом та молотом, роздавав фальшиві гроші і мав під рукою муляжі флаконів з отрутою "Новічок" і полонієм.

ТОРГ ЛЮДЬМИ

Міжнародний оглядач НВ Іван Яковина заявив, що два козирі Путіна мають справжні імена. Одного з них звуть Тревор Рід, а другого — Пол Уїлан. Це двоє американців, заарештовані в Росії за звинуваченням у шпигунстві. Американці дуже фрустровані цією темою. Вони вимагають видачі обох людей і не вірять у те, що вони є шпигунами. І я думаю, що Володимир Путін спробує на цій зустрічі з Джо Байденом виставити їх на торг. Сказати, мовляв, давайте, ви не будете вводити проти нас санкції, а ми вам повернемо і Тревора Ріда, і Пола Вілана?



Чинний американський президент буде активно боротися за Україну, і, як я розумію, його мета — стати головним впливовим іноземцем в Україні. У Трампа ніколи не було серйозного ставлення до України, до її державності, про це написано в численних книгах про Трампа. А тут з українського питання я взагалі не бачу поля для компромісу між Путіним і Байденом. Мабуть, вони вирішать — хто виявиться сильнішим, тому Україна і дістанеться.

ЩО ТАМ БІЛИЙ ДІМ?

Адміністрація Байдена свідомо відмовилася від ескалації конфронтації з Росією напередодні саміту 16 червня. Зустріч президента США Джо Байдена і лідера Росії Владіміра Путіна може тривати чотири-п'ять годин, але перерви і робочий обід не заплановані, як повідомляє пресслужба Білого дому. Представники Білого дому відмовилися відповідати на запитання журналістів щодо очікувань від результатів переговорів, ймовірного підписання угод або посилення дипломатичного представництва у посольствах обох країн. Але чиновник адміністрації сказав, що Байден готувався до цієї «дуже важливої міжнародної події», уважно вивчаючи деталі і обговорюючи з радниками в уряді і неурядовими експертами.


Як написав у The Wall Street Journal Гаррі Каспаров, російський шахіст і політичний активіст: «Історія неодноразово демонструвала, що умиротворення диктатора тільки переконує його в тому, що ви занадто слабкі, щоб протистояти йому, провокуючи на подальшу агресію». Можливо, цей факт, хоча й багато змінилося, є найпотужнішою сполучною ланкою між Віднем шістдесятирічної давнини й Женевою цього тижня.

А ЄВРОПАРЛАМЕНТ?

"Президенте Байден, ви зустрінетеся з Владіміром Путіним. Будь ласка, передайте йому від нас, що якщо він шантажуватиме країни газом, санкції проти "Північного потоку" повернуться", – таке звернення записав глава делегації ЄС-США в Європарламенті Радек Сікорський.



Дипломат Курт Волкер Росія каже, що саміт є ризикованішим для Байдена, ніж для Путіна. Європі варто пам'ятати, як РФ спонсорувала кібератаки, кампанії з дезінформації та втручання у вибори в США і європейських державах, і навіть здійснювала цілеспрямовані замахи в західних країнах. Вона продовжує вести війну проти України, окупує Крим і частина Донбасу і тримає десятки тисяч військ і техніки в Україні і навколо неї, які здатні завдати удару в будь-який момент. Росія окупує Абхазію і Південну Осетію в Грузії, Придністров'я в Молдові та взяла під свій контроль білоруські сили безпеки. Росія підтримує Білорусь у її примусовій посадці рейсу Ryanair, що летів 23 травня з однієї столиці ЄС в іншу, з метою арешту журналіста. Росія також неодноразово порушувала національний повітряний простір НАТО і ЄС і проводила нерозважливо небезпечні військові маневри біля американських військово-повітряних і морських суден у міжнародному повітряному і морському просторі — вся ця міжнародна діяльність відбувається на тлі суворих путінських репресій всередині самої Росії, включно з отруєнням і подальшим жорстоким поводженням із його головним політичним опонентом Алєксєєм Навальним, що нагадує про нахабне вбивство попереднього опонента — Бориса Нємцова.

США завернули два своїх есмінця, що прямували в Чорне море під час масованого нарощування російських сил в Україні і навколо неї, мінімально застосували нові санкції до російських організацій і вирішили не застосовувати санкції проти консорціуму газопроводу Північний потік-2. Рішення не вводити нові санкції є як жестом щодо Німеччини, так і сигналом Росії про те, що адміністрація прагне послабити напруженість, розмірковує американський дипломат Курт Волкер.

Політолог, професор Інституту досліджень миру (Осло) Павло Баєв упевнений, що в Москви є підстави вважати, що чим більше європейці інвестують в загальну антикитайську справу з США, тим менше у реорганізованого західного альянсу буде можливостей для протидії російському тиску на Україну. Такі розрахунки змушують сумніватися в логічності ініціативи Байдена — надати Путіну привілей особистої зустрічі, стимулювавши Росію до зменшення військової напруженості з Україною, але також проклавши шлях для Газпрому до завершення будівництва геополітично спірного газопроводу Північний потік-2. Президент України Володимир Зеленський був засмучений цією угодою за спиною України. Напрямок ракетного ескадреного міноносця США USS Laboon в Чорне море було належним чином відзначено російським військовим командуванням, але російське посольство у Вашингтоні не визнало це гідним протестів, на відміну, наприклад, від навчань НАТО Baltops або Arctic Challenge. Найнеприємнішою темою для женевської розмови залишається ескалація репресій у Росії.


КРЕМЛЬ ВАРНЯКАЄ

У Кремлі взяли до відома заяву американського президента Джо Байдена після саміту НАТО про те, що російська гібридна війна і окупація частини території України не виключають майбутнього входження країни до Північноатлантичного альянсу. Про це в етері Пєрвава канала заявив Дмітрій Пєсков, прессекретар президента РФ. "Раніше таких заяв не робилося. Звичайно, в Москві ми звернули на неї увагу", – сказав Пєсков. До речі, Україну не запросили на саміт НАТО 14 червня 2021 року і голова МЗС Дмитро Кулеба називав це "помилкою".

Немає кориснішого попередження для Байдена, ніж розповідь про дводенну зустріч Кеннеді та Хрущова, що відбулася 1961 року у Відні

Президент і головний виконавчий директор Atlantic Council  Фредерік Кемп нагадує, що Хрущов також виїхав із Відня впевненим у тому, що зможе назавжди закрити відкритий кордон між Східним і Західним Берліном, через який його східнонімецькі союзники пропускали потоки біженців, котрі шукали достатку й волі на Заході. Два місяці по тому сили Східної Німеччини за радянської підтримки почали будувати Берлінську стіну, і вона буде стояти протягом наступних двадцяти восьми років як символ того, що можуть нав’язати невільні системи, коли вільні лідери не можуть чинити опір.




За цим, своєю чергою, трохи більше року по тому в жовтні 1962 року сталася Кубинська ракетна криза, коли США опинилися за крок від ядерної війни з СРСР. Кеннеді сподівався, що, погодившись на будівництво Берлінської стіни, він зможе послабити напруженість із Москвою та просунути переговори щодо ядерної зброї. Але Хрущов уважав Кеннеді слабким, що переконало його в тому, що він може переміщати ядерну зброю в межах 90 миль від кордону США без наслідків. Без сумніву, багаторічний досвід роботи Байдена з Москвою допоможе, поряд із його тверезим визнанням того, що Путін — «убивця».

Кеннеді приїхав до Відня у віці 44-х років і був наймолодшим президентом, коли-небудь обраним у США, тоді як Байден прибув до Женеви у віці 78 років, будучи найстаршим.

ПРАВНУЧКА ХРУЩОВА НЕ ЗМОВЧАЛА

Праонука Нікіти Хрущова Ніна Хрущова, декан факультету Міжнародні відносини університету New School в Нью-Йорку, старший науковий співробітник Інституту світової політики. Жінка вчепилася до українського патріота й ми вважаємо за доцільне зацитувати дещо з її умовиводів. За словами Хрущової,  історик Сергій Плохій із Гарвардського університету нагадує у своїй новій книзі "Ядерне безумство: Нова історія Карибської кризи", що через один неправильний крок старі супротивники можуть опинитися на межі катастрофи.

"Будучи нащадком Хрущова, я особисто зацікавлена в оскарженні версії про святого Кеннеді".

«Розповідь очевидця» про «лавину суперечливих наказів» Хрущова, на яку посилається Плохій, теж заслуговує не просто на певну частку скептицизму. Цей очевидець — румунський комуністичний лідер Георге Георгіу-Деж, переконаний сталініст, який уважав, що Хрущов заманив його до Москви в жовтні 1962 року з метою вбити й використовувати цю смерть для маніпулювання китайцями, змусивши їх підтримати кубинський режим Фіделя Кастро.

Цього було достатньо, щоб багато інших істориків вирішили не долучати до свох робіт заяви Георгіу-Дежа. Наприклад, що Хрущов «зазнавав нападів шаленства», називав Кеннеді «мільйонером-повією», «погрожував скинути ядерну бомбу на Білий дім і голосно лаявся щоразу, коли хтось вимовляв слова Америка або американці». Серед цих істориків Олександр Фурсенко й Тімоті Нафталі, чия книга 1998 року Пекельна гра: Хрущов, Кастро й Кеннеді, 1958−1964 містить безліч інших свідчень очевидців, причому всі вони базовані на архівах КДБ. Майкл Бешлосс (Кризові роки: Кеннеді та Хрущов, 1960−1963) і Майкл Доббс (Одна хвилина до півночі: Кеннеді, Хрущов і Кастро на порозі ядерної війни) теж залишили за кадром розповіді Георгіу-Дежа.

Водночас Плохій явно недооцінює нерозсудливість катастрофічного вторгнення Кеннеді в бухту Кочінос у 1961 році. Він вважає, що, поки Хрущов не почав розміщувати ракети на Кубі, цей острів не був пріоритетним для Кеннеді, хоча і розташований усього лише за 145 км від Кі-Веста (штат Флорида). У реальності Хрущов приділяв так багато уваги Кубі саме тому, що Америка намагалася з усіх сил змістити уряд Кастро. І тому, хоча Плохій і заявляє, що намагається оскаржити американську історичну тенденційність, він не демонструє рівне ставлення до обох сторін. Утім, хоча виклад Плохія не є ідеальним, він спирається на якісну дослідницьку роботу й містить масу деталей. Він майстерно описує широке коло персонажів, що допомагає прояснити складні ситуації, про які він пише. Усе це дає читачеві реальне відчуття екстремальної напруженості (й екзистенційного страху), яке охопило світ у жовтні 1962 року.

Зрештою Плохій показує, що «у ситуації взаємної недовіри, помилкових припущень і неправдивої інформації» Карибська криза вибухнула насамперед тому, що США й СРСР «просто неправильно розуміли один одного». Сигнал для сучасного читача очевидний: хоча Путін і Байден заявляють, що прагнуть до «стабільних і передбачуваних» двосторонніх відносин, решті світу слід з обережністю оцінювати їхню здатність реально встановити такі відносини.

Лідери НАТО вирішили провести наступні саміти Альянсу у 2022 році в Іспанії, а далі — у Литві. "А це означає, що вже можна починати працювати над запрошеннями для України взяти участь у цих заходах, аби потім не розводити сумно руками", застерігає Костянтин Єлісєєв, Надзвичайний та Повноважний Посол, дипломатичний радник Президента України (2015−2019). Від себе ж додам, що було б добре, якби до того часу про Україну як суб'єкта згадав не тільки польський очільник МЗС, як це було цьогоріч, коли про нас побалакали без нас. Але грець із вічно стурбованою Європою, не дерибанили як свого часу Чехословаччину на Мюнхенській конференції, то й на тому дякуємо.

Ярослава Савош, ведуча ГІТ

ПОСЛУХАЙТЕ ЩЕ НАШУ РОЗМОВУ З ТАМАРОЮ ГОРІХА-ЗЕРНЯ ТА НАТАЛІЄЮ ПОЗНЯК-ХОМЕНКО: