На що наклав руку Ігор Палиця на Волині

Народний депутат із Луцька, лідер партії «За майбутнє» Ігор Палиця має на Волині чимало бізнесових активів, зареєстрованих на дружину Оксану, з якою він офіційно розлучений, сина Захара і офшорні компанії.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував, як волинянин до цього йшов та хто із нинішніх політиків і чиновників долучився до розбудови цього бізнесу.

Нагадаємо, у першій частині розслідування «Сила правди» розповів, що у 2021 році із родиною Ігоря Палиці в Україні було офіційно пов’язано майже пів сотні компаній. Їм та членам сім’ї політика належало близько 2,8 тисячі гектарів землі та щонайменше 278 тисяч квадратних метрів нерухомості.

Кіпрські компанії, фінансові махінації та суди з податківцями

Про те, що Ігор Палиця почав свій бізнес саме із Волині, він неодноразово розповідав у ЗМІ.

Шлях у бізнес для нардепа розпочався на Волині ще зі студентських часів – на початку 90-х із продажу бензину, купленого у прибалтійців. Щоб придбати цей бензин він заставив батькові «Жигулі». Оборудка вдалася і Ігор Палиця заробив перші 7 тисяч доларів. А згодом із цими ж балтійцями створив спільне українсько-латвійське підприємство «Мавекс-Л», у якому обидві сторони мали по 50 відсотків. Згодом Ігор Палиця познайомився з Ігорем Коломойським, і той викупив 50 відсотків ТОВ «Мавекс-Л» у прибалтійців.

«Мавекс-Л» ліквідували ще в 2017 році через неподання податкових звітів більше трьох років, проте воно започаткувало інші напрямки бізнесу. Зокрема, «Мавекс-Л» відкрило кілька АЗС та автобаз в області, які вже припинили свою діяльність: «АЗС Жабка ЛТД» в селі Жабка Ківерцівського району, ПП «ВКФ «Оріон» у Любомлі, Волинська автобаза (Луцьк, Єршова, 2), «АЗС Струмівка ЛТД» в селі Струмівка під Луцьком.

Крім того, існувало й інше підприємство зі схожою назвою – ТОВ «Мавекс», яке завершило процедуру банкрутства лише у 2020 році. На початках серед його засновників та керівників був батько нардепа Петро Палиця, згодом з’явилася низка кіпрських компаній.

«Мавекс» заборгував державі 39 мільйонів гривень несплачених податків. В процедурі банкрутства податкова намагалася стягнути цю суму з компанії, але сталося як завжди: майно, яке оцінювали у 55 мільйонів гривень, вдалося реалізувати лише заледве за 3,5 мільйона. Керував ліквідацією ексдепутат Луцької міськради від партії «УКРОП» Микита Рабан.

Із 1999 року існувало ще одне підприємство, яке започаткував Ігор Палиця. Спільне українсько-англійське підприємство «Ватойл Україна» займалося оптовою торгівлею паливом. Спочатку його очолював сам Ігор Палиця, а згодом його замінив Залевський Юрій Федорович. Та воно також уже давно не працює.

Після «Мавексів» бізнес родини Палиці почав розширюватися на різні сфери.

«Мавекс Л» стало засновником ТОВ «Мавексрембуд ЛТД». Спершу керівником тут був Ломберг Марк Михайлович, а згодом керували Ощепков Григорій Михайлович, Ломберг Тетяна Михайлівна, Басик Юрій Антонович. Тут привертає увагу прізвище двох людей – Марка та Тетяни Ломберг.

Як з’ясували журналісти, це батьки нинішньої керівниці департаменту соціальної політики Луцької міської ради та депутатки Вікторії Майбороди. До речі, мати Вікторії Майбороди раніше працювала у цьому ж департаменті, а мати Ігоря Палиці Тетяна Палиця очолювала управління казначейства у Луцьку.

У 1999 році «Мавекс-Л» з’явилося і серед акціонерів ВАТ «Луцький комбінат молочних продуктів», на розвалинах якого постав новий напрям бізнесу родини Палиці – «Торговий дім Любарт».

Керівником підприємства був місцевий бізнесмен Степан Москвич. Фірма займалася молочним та м’ясним скотарством, переробленням молока. Із 2007 року керівником став Богдан Супрун, а до діяльності фірми додалися операції із нерухомістю.

З приходом нового власника на підприємстві почалися проблеми: із селянами не розрахувались за сировину. Керівництво заводу пояснювало все заборгованістю і, зрештою, молокопереробна справа занепала.

Згодом податкова інспекція виявила несплату податків з боку підприємства та «безтоварні операції». Зокрема, податківці встановили, що підприємство занизило податкове зобов’язання з податку на прибуток у господарських операціях із приватним підприємцем. А договір із цим підприємцем через суд визнали недійсним і таким, що укладений з метою обготівкування коштів та штучного завищення валових витрат. Проте фірма оскаржила таке рішення в суді і його визнали нечинним.

Варто нагадати, що саме із цього підприємства розпочав свою кар’єру у бізнесі Ігоря Палиці нинішній голова Волинської облради Григорій Недопад (2003-2012р.). Після «Любарта» він ще попрацював у компаніях, пов’язаних із футбольним клубом «Волинь».

Паралельно «Мавекс» та «Торговий дім «Любарт» опинились серед акціонерів приватного акціонерного товариства «Енко», тобто колишнього електроапаратного заводу.

За даними аналітичної системи «YouControl», це відбулося у 2007 році. До сьогодні серед засновників підприємства значаться 1448 акціонерів, але контрольний пакет через «Любарт» мають Петро, Оксана та Захар Палиці.

Нагадаємо, до «Енко» позивалась компанія «Укргазвидобування» щодо стягнення збитків за прострочення умов договору. А управління Пенсійного фонду у Луцьку відсуджувало повернення заборгованості з виплати і доставки пільгових пенсій, податкова інспекція доводила у суді порушення через завищення податкового кредиту ПрАТ «Енко».

На зламі нульових і десятих власником контрольного пакету акцій товариства «Універмаг «Луцьк» стала кіпрська компанія «Джі ай компані лайн систем менеджмент лімітед» та змінився керівник – ним став Віктор Шокало, який водночас був та залишається керівником і інших компаній. Так до групи компаній, наближених до Ігоря Палиці, увійшов і луцький ЦУМ. Серед його засновників не було «Мавексу» чи інших місцевих фірм, а відразу з’явилася компанія із Кіпру і рідний дядько Ігоря Петровича.

У 2016 році кінцевим бенефіціарним власником фірми стала компанія «Просіта інвестментс ЛТД» – теж із Кіпру. У 2020-му кінцевим бенефіціарним власником підприємства був рідний дядько Ігоря Палиці Дмитро Потішман, а в лютому 2021-го стала Оксана Палиця.

Ще один напрям бізнесу Оксани Палиці – готельна справа. Один з найбільших готелів обласного центру Волині – «Лучеськ», що на проспекті Відродження, – став надбанням родини олігарха з 2012 року.

Керівником однойменної компанії «Готель «Лучеськ» є Оксана Семенюк, а засновником і власником – кіпрська компанія «Торганіл холдингз ЛТД». Аналогічно, як із ЦУМом, раніше кінцевим бенефіціаром був Дмитро Потішман, а віднедавна – Оксана Палиця.

Водночас де-юре приміщення готелю наразі належить іншій фірмі, яку теж очолює Оксана Семенюк. Це ТОВ «Три Л», яка реконструювала сусідній торговий центр «Імідж». Бенефіціари компанії – Оксана Палиця та давній друг Ігоря Палиці Олександр Лазорко.

Також Оксана Семенюк та Віктор Шокало поєднують із родиною Палиці іще один готель — «Затишний». Раніше більш відомий ще під назвою «Залєскі», а тепер – «Noble».

У 2011 році в групу компаній, пов’язаних із Палицею відійшла і спортивна родзинка краю – футбольний клуб «Волинь» з усією своєю інфраструктурою. До цього клубом керували місцевий бізнесмен Василь Столяр та тренер Віталій Кварцяний.

Спочатку клуб існував як госпрозрахункова організація. У 90-х у нього з’явилися фінансові труднощі і тоді фінансово допоміг клубу бізнесмен Василь Столяр. А вже у 2011 серед засновників клубу з’явилася кіпрська фірма «Мантімус коммершиал ЛТД» та київські фірми із групи «Приват»: «Ейр інвестмент груп» та «Ейр гейт гурме». Василь Столяр розповідав журналістам, що нові власники клубу, Ігор Коломойський та Ігор Палиця, не виконали попередніх домовленостей щодо повернення йому частки, тиснули на нього і погрожували, що посадять, тому він звертався до суду. Згодом керівницею клубу стала Євгенія Жуховицька, яка є родичкою Ігоря Палиці й тещею Григорія Недопада.

Невелика частка у клубі залишилася у Віталія Кварцяного. Однак, кінцевими бенефіціарними власниками офіційно значаться громадянки Кіпру Анна Кореліду та Анастасія Христофору із фірми «Мантімус коммершиал ЛТД».

ФК «Волинь» теж мав проблеми із податковою. У 2019 році податківці виявили порушення з боку клубу. Зокрема, невчасно нарахований податок із єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 686 тисяч 598 гривень, несвоєчасно сплачений єдиний внесок за листопад 2015 року в розмірі 331 тисяч 305 гривень, а також порушено звітування про сплату цього внеску.

Підприємство оштрафували на майже 347 тисяч гривень, а також зобов’язали сплатити 686 тисяч 598 гривень недоїмки із ЄСВ. Звісно, що клуб не погодився із цим і звернувся до суду, щоб скасувати рішення податківців. Волинський окружний адміністративний суд задовольнив позов і скасував рішення податківців. Апеляційний суд теж став на сторону ФК «Волинь».

Варта уваги й історія про операції із купівлею акцій: ФК «Волинь» купив у свого засновника «Mantimus Commercial LTD» цінні папери на 7,763 мільйона доларів США. Придбані акції ФК «Волинь» продав фірмам із групи «Приват»: ТОВ «Капітал-Стандарт» та ТОВ «ФК Гамбит».

Втім, податківці вважають, що курсові різниці розраховані за договорами купівлі цінних паперів на суму заборгованості перед «Mantimus Commercial LTD» потрібно скоригувати в частині доходів, оскільки ФК «Волинь» не проводив оплату на користь даного нерезидента за придбані акції, які відразу ж продав.

На підтвердження цього податківці надали лист Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, у якому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України не підтвердила придбання таких акцій фірмою «Mantimus Commercial LTD». До речі, облік прав на вказані цінні папери здійснював «Приватбанк».

Втім, суди не врахували доводів контролюючої служби і ФК «Волинь» вдалося скасувати рішення податківців.

Має ФК «Волинь» і цікаву історію із орендою земельної ділянки під стадіоном та навколо нього. Орендуючи цю землю у міської ради, він передав різні її частини у суборенду різним компаніям.

Зокрема, невелику частину взяв у суборенду ТРЦ «Промінь», а іншу частину – ПрАТ «Універмаг «Луцьк». На ділянці, орендованій ТРЦ «Промінь» виникла будівля охорони. А на ділянці, орендованій універмагом, з’явився фізкультурно-оздоровчий центр «SportLife».

Згодом ПрАТ «Універмаг «Луцьк» продало фізкультурно-оздоровчий центр кіпрській компанії «Роланор Інтертейнмент ЛТД», а та в свою чергу – ТОВ «Біла акація», бенефіціаром якої є Оксана Палиця.

Таким чином оренда вказаної землі перейшла до ТОВ «Грін ріелті», ТОВ «Проміньпарксервіс» та «Роланор Інтертейнмент ЛТД».

Рік тому Луцька міська рада виявила, що вказані підприємства не сплатили орендну плату за користування землею і звернулася до суду. Господарський суд підтримав позов міської ради і зобов’язав стягнути із «Грін ріелті» 924 тисячі 483 гривні, із «Проміньпарксервіс» – 21,9 тисячі гривень, з «Роналор Інтертейнмент ЛТД» – 165 тисяч гривень.

Орендарі подали апеляцію і Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення першої інстанції.

Стадіон колишнього підшипникового заводу, а нині ФК «Волинь» на вулиці Мамсурова у Луцьку, теж не оминула судова тяганина.

Спочатку ФК «Волинь» став орендарем стадіону на вулиці Мамсурова, 2а. За дослідженням журналістів тоді ціна оренди зменшилась у рази і квадратний метр землі став коштувати трохи більше двох гривень. А згодом майно спортивного комплексу на цьому стадіоні теж купила «Грін ріелті». Це майно було в іпотечній заставі і через це відкрито виконавче провадження. Судова тяганина триває і досі. Судова ухвала свідчить про те, що «Грін ріелті» зверталася, аби її замінили у виконавчому провадженні на ТОВ «Паладій», однак суд відмовив у цьому.

І ТОВ «Грін ріелті», і ТОВ «Паладій» належать до групи компаній, наближених до Ігоря Палиці. Перша зареєстрована у 2012 році. Першим її керівником був вже згаданий Віктор Шокало, керівник універмагу. Згодом його замінив Григорій Недопад. Саме їй належить більшість спортивної інфраструктури ФК «Волинь».

Засновником і власником підприємства «Грін ріелті» із самого початку була компанія із Кіпру «Ідіаналев холдингз ЛТД». Власниками компанії є киянин Хмельов Ігор Якович та житель Дніпра Шабаєв Андрій Володимирович, а засновниками – київські фірми «Ейр інвестмент груп» та «Ейр гейт гурме». Ігор Хмельов та Андрій Шабаєв є вихідцями із Дніпровщини і фігурують у багатьох фірмах групи «Приват».

Саме від одного із власників фірми Ігоря Хмельова Ігор Палиця офіційно декларує доходи. У деклараціях за 2015–2017 роки він вказує понад мільйон гривень, отриманих від відчуження та управління майном.

Ігор Хмельов також є і серед власників іншої луцької фірми – ТОВ «Паладій». Її засновником є вже відома кіпрська компанія «Мантімус коммершиал ЛТД». Ця компанія разом із київською «Ейр гейт гурме» у 2011 увійшла до засновників «Паладія». Разом із Хмельовим власниками компанії є Андрій Шабаєв, а також громадянки Кіпру Анастасія Христофору та Анна Кореліду із компанії «Мантімус коммершиал ЛТД».

Слід офшорної «Мантімус коммершиал» тягнеться і до іншої сфери – інформаційної. Ця компанія разом із Григорієм Недопадом у 2011 році стали засновниками приватного підприємства «Волинські новини». У 2016 році їх замінили Ігор Поліщук, нинішній міський голова, та журналістка Вікторія Поліщук. Після 2016-го на підприємстві ще кілька разів змінювались засновники і сьогодні це Павлюк Станіслав Миколайович та Гриценюк Віталій Степанович.

Варто зазначити, що у 2017 році зареєстрували ще й інформаційну агенцію під такою ж назвою. Її засновником і керівником є журналіст Іван Савич. Цих два підприємства поєднує спільна адреса реєстрації – вулиця Електроапаратна 3, де розташований завод «Енко».

За цією ж адресою, практично під одним дахом, знаходиться і телерадіокомпанія «Аверс». Компанія існує із 1997 року, а в березні 2017 року до її засновників увійшло ТОВ «Либідь сервіс», яке пов’язують з компаніями Ігоря Палиці. 

Валентина КУЦЬ («Сила правди»)