Луцький міський голова Ігор Поліщук та депутати більшості у міськраді роблять усе можливе, аби уповільнити процес дерусифікації Луцька. З відповідною заявою виступила ініціативна група з дерусифікації Волині.

Заяву оприлюднили на сторінці «Дерусифікація Волині» у фейсбуці.

У ній, зокрема, йдеться, що Луцька міська рада своїм рішенням від 25 травня вивела зі складу комісії із впорядкування назв вулиць міста представницю Інституту національної пам’яті, заступника голови Волинської регіональної комісії з реабілітації при ОДА Лесю Бондарук, не погодилась на включення в цю комісію жодного журналіста, політолога, викладача вишу, яких пропонувала ініціативна група.

 «Тепер у Комісію з перейменування входять ТІЛЬКИ чиновники й депутати Луцької міської ради», – йдеться у заяві.

Аби ще більше ускладнити процес перейменування, Луцькрада створила робочу групу, яка б готувала пропозиції для комісії.

«Система, коли робоча група пропонує рішення, комісія розглядає і затверджує і подає на розгляд сесії – це зайва надбудова. Саме такий варіант сьогодні (25 травня – ред.) узаконили депутати», – наголошують члени ініціативної групи з дерусифікації Волині.

Ба більше, склад робочої групи, утвореної міським головою, – «більш ніж сумнівний з точки зору ефективності та прозорості роботи».

«У ній із 11 членів – 5 працівники мерії профільних структур, троє інших, які працюють за згодою, – це декан географічного факультету, історик та архівіст. При цьому інший історик, журналіст і директор музею уже відмовилися працювати у групі, залишилося восьмеро, – йдеться у заяві. – Тобто, в усій громіздкій структурі дерусифікації (Робоча група і Комісія – 17 осіб) є тільки 1 (один) історик, 1 (один) архівіст, а ще 1 (один) краєзнавець, який очолює профільний відділ мерії. Не применшуючи повноважень і здібностей решти, але тільки троє із 17 осіб можуть фахово пропонувати, наприклад, нові назви кцпських чи кцпізованих вулиць».

Ініціатори дерусифікації Луцька з сумом констатують:

«Луцька міська рада виявилася не готовою працювати відкрито і слухати активну громадськість у справі дерусифікації міста».

І додають:

«Від початку активних воєнних дій за понад як 3 місяці фактично не зроблено НІЧОГО. Рішення щодо декомунізації Меморіалу чи перейменування 5-ти комуністичних вулиць були прийняті лише після наших "поштовхів" та нагадувань, до цього ці питання не були актуальні нікому».

Нижче подаємо повний текст заяви ініціативної групи з дерусифікації Волині.

Після сесії Луцької міської ради, яка відбулася 25 травня, з прикрістю мусимо констатувати: Луцька міська рада не дослухалася до наших ініціатив і далі не здійснює практичних кроків, які б пришвидшили дерусифікацію Луцька.

Пояснимо, чому.

1. Ми вимагали увести нових членів у Комісію з впорядкування назв вулиць, щоб активізувати її діяльність та посилити вплив громади на її роботу. Натомість рада не включила жодну з запропонованих осіб (журналісти, політологи, викладачі) – попри те, що одна з постійних комісій ради ОДНОГОЛОСНО підтримала нашу логічно обґрунтовану вимогу. І тепер у Комісію з перейменування входять ТІЛЬКИ чиновники й депутати Луцької міської ради.

2. Ми вимагали не виключати з Комісії представницю Інституту національної пам’яті, заступника голови Волинської регіональної комісії з реабілітації при ОДА Лесю Бондарук, яка є однією з найактивніших учасниць усіх процесів зі змін назв вулиць міста.

Натомість рада затвердила новий склад Комісії, куди не входить Бондарук. Тепер маємо парадоксальну ситуацію - пані Леся входить у склад аналогічних комісій в інших громадах, наприклад, у Рівному, в якому дерусифікація триває швидко і без вагань, але позбавлена права участі у процесах дерусифікації у своєму рідному місті.

 3. Ми пропонували не ускладнювати процес дерусифікації створенням робочої групи, яка б готувала пропозиції для Комісії, бо знали про сумнівний досвід попередньої роботи такої комісії.

Система, коли робоча група пропонує рішення, Комісія розглядає і затверджує і подає на розгляд сесії - це зайва надбудова. Саме такий варіант сьогодні узаконили депутати.

При цьому склад робочої групи, утвореної міським головою, – більш ніж сумнівний з точки зору ефективності та прозорості роботи. У ній із 11 членів - 5 працівники мерії профільних структур, троє інших, які працюють за згодою, - це декан географічного факультету, історик та архівіст. При цьому інший історик, журналіст і директор музею уже відмовилися працювати у групі, залишилося восьмеро.

Тобто, в усій громіздкій структурі дерусифікації (Робоча група і Комісія - 17 осіб) є тільки 1 (один) історик, 1 (один) архівіст, а ще 1 (один) краєзнавець, який очолює профільний відділ мерії. Не применшуючи повноважень і здібностей решти, але тільки троє із 17 осіб можуть фахово пропонувати, наприклад, нові назви кцпських чи кцпізованих вулиць.

4. «Вишенька на торті»: міська рада на сесії 25 травня не відважилася навіть на те, щоб перейменувати Комісію з впорядкування назв вулиць міста на Комісію з дерусифікації. Водночас частина депутатів героїчно проголосувала за політичне звернення щодо Медведчука та Порошенка.

Ми два місяці «оббивали пороги» мерії з єдиною метою: пришвидшити дерусифікацію громадського простору міста і залучити до цього процесу активних і компетентних лучан. Не вийшло.

Луцька міська рада виявилася не готовою працювати відкрито і слухати активну громадськість у справі дерусифікації міста.

Що є причиною цього – потаємна любов до світлого комуністичного минулого, містечкові «наполеонівські» амбіції в стилі «нам тут ніхто не указ», банальна некомпетентність чи прикра помилка – нехай вирішує кожен.

Ми також вдячні тим депутатам, а подекуди - цілим фракціям Луцької міськради, які підтримували нас, а часто, під час зустрічей, пропонували власні ідеї та висловлювали зауваження.

Більшість у міськради та мер взяли відповідальність на себе у позбавленні нашої громади слідів імперського минулого. Ми щиро зичимо їм завзяття та здорового глузду у цій роботі, пильно стежитимемо за нею. Наша ініціативна група не погоджується з тим темпом дерусифікації, який демонструє влада міста.

Від початку активних воєнних дій за понад як 3 місяці фактично не зроблено НІЧОГО. Рішення щодо декомунізації Меморіалу чи перейменування 5-ти комуністичних вулиць були прийняті лише після наших "поштовхів" та нагадувань, до цього ці питання не були актуальні нікому.