Міська влада Луцька вирішила змінити нумерації будинків у майже третині із ста вулиць із російськими назвами, які потрібно перейменувати. Це призведе до того, що після зміни хоч на двох великих вулицях нумерації будинків люди прокленуть не міських чиновників, які десятки років доводили до цього, а дерусифікацію.

Таку думку висловили учасники ініціативної групи «Дерусифікація Волині» у фейсбуці. 

«Міська влада вирішила одночасно з перейменуванням вирішити проблему, яка накопичувалася десятки років – зміну нумерації будинків у майже третині із ста вулиць. Це неприпустимо, оскільки зміна нумерації будинків не має жодного відношення до перейменування. Ми вивчили досвід декомунізації та дерусифікації у багатьох містах України. І ніде не відбувалося такого поєднання. Уявіть, у Харкові декомунізували 273 вулиці і на жодній не поміняли нумерацію. Оце луцьке «ноу-хау» зі зміною нумерації призведе до того, що після зміни хоч на двох великих вулицях нумерації будинків люди прокленуть не міських чиновників, які десятки років доводили до цього, а дерусифікацію! Відповідно, негатив щодо дерусифікації буде посилений. І це міська влада робить у той час, коли населення міста у зв’язку з війною з росією активно підтримує дерусифікацію. Відтак ми вимагаємо не мучити людей, а чиновникам міськради самостійно вирішувати свої робочі проблеми, а не чіпляти їх причепом до декомунізації чи дерусифікації», – йдеться у дописі.

Як повідомив у фейсбуці голова комісії з питань впорядкування назв вулиць Луцької міської територіальної громади Михайло Щур, у вівторок, 31 травня, на засіданні комісії було вирішено про перейменування семи вулиць та їх частин.

«Зокрема, вулицю Курську перейменують на Пересічну, Лопатіна на Ярову, Макарова, яка складається з двох паралельних частин назвуть Броварною та провулком Броварним, Матросова стане Ялиновою, Потапова планують назвати Банковою, а Чекаліна – Ботанічною. Також на сесію міської ради запропоновано до перейменування частину вулиці Винниченка на вулицю Олексія Брися. Зміна назви вулиці Петрова на вулицю Ігоря Сікорського потребує громадського обговорення. Тож прийнято рішення до 10 червня розпочати процес громадського обговорення. Також прийнято рішення взяти за основу перелік із понад сто вулиць, які, на думку членів комісії, потребують впорядкування та перейменування», – написав Михайло Щур.

Тим часом 31 травня у Луцьку розпочала роботу Луцька топонімічна група.

Її створено для того, щоб якнайшвидше «дерусифікувати рідне місто новими якісними та історично обгрунтованими назвами вулиць».

«Події останнього часу у Луцькій міській раді засвідчили, що міський голова не прагне дослухатися до громадськості щодо дерусифікації Луцька і зволікає з цим процесом. Для того від змінив склад Комісії з упорядкування назв міста, куди входять тепер лише депутати Луцької міської ради, а також розпорядженням створив робочу групу, у якій з 8 осіб 5 чиновників міської ради, а також 1 географ, 1 історик і 1 архівіст», – пишуть на сторінці «Дерусифікація Волині» у фейсбуці.

І додають:

«Зрозумілим є одне: міський голова Ігор Поліщук прагне одноосібно контролювати через своїх людей роботу й ухвалення рішень на сесії. Ми вважаємо, що створені група і комісія, є недостатньо фаховими та вмотивованими у процесі дерусифікації вулиць. Ми нагадуємо, що є громада міста, яка обирала міського голову і депутатів міської ради, і залишаємо за собою право на власну позицію та рішення. Наголошуємо, що ігнорування обранцями громади її думок не приводить до добра».

Луцька топонімічна група складається із 17 добровольців – письменників, істориків, музейників, політологів, волонтерів, громадських діячів, юриста, які «мають досвід із перейменування вулиць і вмотивовані творчим натхненням дерусифікувати рідне місто новими якісними та історично обгрунтованими назвами вулиць».

Луцька топонімічна група планує проводити громадські обговорення щодо іменних назв вулиць, буде залучати до пошуку нових назв і обговорення усіх охочих лучан.

«Усі напрацьовані нами назви та результати громадських слухань офіційно будемо реєструвати для розгляду у міській раді. Окрім того, пильно відстежуватимемо діяльність робочої групи і комісії з упорядкування назв міста. Сподіваємося, що нашу позицію обранці міської ради врахують», – йдеться у дописі.

Уже за перше своє засідання Луцька топонімічна група підібрала назви 25 вулицям, отже зроблено чверть роботи. У той час, група і комісія міськради подали лише 7 пропозицій на перейменування.

Крім того, комісія Луцькради пропонує перейменувати вулицю Потапова на вулицю Банкову, з чим категорично не погоджуються учасники Луцької топонімічної групи. На вулиці Потапова сьогодні немає жодного банку. Натомість Луцька топонімічна група пропонує згадану вулицю назвати на честь Небесної Сотні. 

До складу Луцької топонімічної групи увійшли:

Леся Бондарук, кандидатка історичних наук, представник Західного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті;

Марія Тахтаулова, кандидатка історичних наук, начальник Північно-східного регіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, керівник Харківської топонімічної групи, історик;

Оксана Важатко, історик, директорка Волинського обласного краєзнавчого музею;

Петро Троневич, історик, краєзнавець;

Олександр Вахрамєєв, історик;

Віктор Пенько, кандидат філософських наук, юрист, доцент;

Оксана Ярош, докторка політичних наук, завідувачка кафедри політології та публічного управління ВНУ імені Лесі Українки, директорка ГО «Гендерний центр Волині»;

Тарас Літковець, політолог, викладач ВНУ імені Лесі Українки, журналіст, учасник російсько-української війни у 2014-2018 рр.;

Богдан Шиба, міський голова Луцька 2006-2010 рр.;

Ольга Ляснюк, письменниця, голова Волинської організації Національної спілки письменників України;

Володимир Лис, журналіст, популярний український письменник;

Юрій Конкевич, журналіст, громадський активіст;

Анатолій Котлюк, журналіст, громадський активіст;

Анна Данильчук, кандидатка філологічних наук, доцентка, експертка Українського культурного фонду, голова правління ГО «Волинська фундація», есеїстка, блогерка, культурна менеджерка;

Віктор Федосюк, громадський діяч, отаман Стрілецького Братства, член Українського геральдичного товариства;

Віталій Мельник, громадський активіст, член товариства «Меморіал»;

Марія Доманська, волонтерка, журналістка, громадська діячка.