Офіцер, волонтер та військовий журналіст Мирослав Гай розповів, чому масово поширюються вкиди про повномасштабний наступ на Україну з території Білорусі, а також як відрізнити дезінформацію від реальної загрози.

Своїми думками він поділився в ефірі ГІТу.

Загроза – вона перманентна, зокрема, з боку Білорусі. Тим більше, що вже використовували росіяни цю територію для наступу, як ми пам'ятаємо 24 лютого. Я довіряю інформації нашого Головного управління розвідки і Генеральному штабу, які говорять, що угрупування, яке зараз створено в Білорусі, недостатньо, аби провести повномасштабний наступ. Питання в тому, що росіяни часто не коригуються доцільністю військовою. Ми це бачили в лютому, коли вони не переважаючими силами сунули в Україну, а їхнє угрупування було менше ніж збройні сили України та сили оборони (включно поліцію, прикордонників, СБУ, Нацгвардію). Вони не маючи перевагу п'ятикратно або хоча б у два-три рази, порушуючи правила всіх підручників по воєнній справі, сунули в Україну, – зазначає Гай. 

На думку військового журналіста, ворог як в лютому,  так і сьогодні, перш за все хоче створити хаос.

Вони думали, що військово-політичне керівництво України втече, а таких, як я – активістів і громадських діячів, які з 2014 протидіють російській агресії на всіх рівнях – вони просто заб'ють кийками спецпризначенців. А населення України таким чином нормально сприйме окупацію, як це свого часу відбулося у Чехословаччині, коли чинився шалений опір, і як це відбулося до певної міри в Криму і Донецькій, Луганській областях, – додає експерт.

Гай зауважує, що величезні втрати росіян вже певною мірою навчили вороже керівництво, що українці здаватися не збираються. Саме тому росіяни проводять мобілізацію, шукають зброю по всьому світу і бомблять енергетичні об'єкти України.

На запитання, чи посунуть росіяни з Білорусі знову, він відповів:

 Ми завжди маємо виходити з найгіршого сценарію, але наразі ГУР України доповідає, що вони не бачать там критичного накопичення сил та засобів. 10 тисяч, які там є, – цього недостатньо. Їм потрібно угрупування 35-75 тисяч військових. Як тільки ми побачимо, що вони там проводять якісь спільні навчання і під виглядом навчань збирають ударне угрупування – це буде для нас сигналом. А те, що і так обстріли з Білорусі ведуться, диверсійні групи намагаються заходити, і взагалі ще за навчання минулих років вони там позалишали купу техніки в лісах, до якої треба додати тільки особовий склад – це очевидні речі, про яке українське керівництво знає давно... Тому ми зараз навряд можемо говорити про якийсь конкретний наступ.

Офіцер вважає, що вкиди про наступ з Білорусі робляться з трьох причин:

  • налякати українське суспільство
  • вплинути на внутрішню російську аудиторію
  • змусити Україну тримати біля кордонів з Білоруссю певну частину свого угрупування військ, сил і засобів, які можна було б задіяти на інших напрямках.