«Постараюся зустріти цей Новий рік у колі близьких. Подивлюсь новорічне привітання президента», – розповів російський диктатор путін про свої плани.

Волинський журналіст і письменник Віталій Клімчук у віршованій формі пофантазував, як знімалося новорічне звернення путіна. Чи схоже на правду, судити вам, шановні читачі.

«Тихо! – Зйомка урядова!»

На Останкіно аврал.

Усі грізно суплять брови,

Бо прибуде генерал,

Той, котрий верховну ставку

Заволік в воєнний стан.

Буде в студії він рявкать

І вітати росіян.

Оператор, режисери,

Світотехніки, гример –

Всі очікують кар’єри,

Як в часи есесесер.

Їде бусик, скриплять гальма,

Охорона врізнобіч,

Щось винюхують в вбиральні,

В раціях тривожна річ.

Йде, прискорюючи кроки,

Щоб сказати все по суті,

Щоб вітати з новим роком,

Сам командуючий путін.

Титри набрані. Мотори

Зашуміли телекамер,

Несуть келих бутафори,

Наливають кілька грамів.

Випив залпом, облизався

(дай то, боже, не останню!)

І нарешті обізвався:

«Дарагіє рассіянє!»

«Стоп!» – кричить адміністратор,

«Пишем другий дубль, ребята!»

…Тупотить від буса натовп,

Ведуть свіжого вар’ята.

В тому ж самому маршруті,

Тільки свіжа охорона,

Йде на запис новий путін

До старого мікрофона.

Наливають. Випиває,

Ще й занюхав рукавом,

Очі радістю сіяють

(Не блищать лише умом).

«Паздравляю с новим годом

І желаю всєм побєд!»

«Третій дубль! – цим епізодом

Ми продовжим свіжий брєд».

Ведуть третього. До чарки.

(Вміють пити двійники!)

Перед камерами жарко,

Та й не ті уже роки.

«Всє ми будєм, расіянє,

Скоро в сказочном раю.

Ми вас с радостю помянєм,

Всєх, погібших у бою!»

Свіжі дублі, свіжі тости,

Ллється водка через край,

В об’єктиві свіжі гості –

Тільки наливать встигай.

Про побєди і вершини,

Про яскравий «русскій мір»,

Про приєднані країни

Мовить путін владімíр.

Чешуть лоба режисери –

Як зліпити все докупи?

Скомбінована афера

Може бути всім до дупи.

А були ж колись знімання,

Де писали все й відразу.

Новорічні ті вітання

Всі вкладались в одну фразу.

І шампанське залишалось

(Допивали всі гуртом),

А тепер спиртного мало –

Двійники лежать пластом.

А де ж справжній верховода?

Де його сміливі плани?

Він сховався від народу

І, мабуть, добряче п’яний.

Вів прямі ефіри бункер,

Та пропав давно зв’язок,

Щось у нього кепсько з шлунком,

Полюбив нічний горшок.

Фюрер справді обісрався,

Мріє про сухі штани,

Трон вже явно захитався,

Як престол у сатани.

* * *

Бій курантів. Кремль. Годинник.

В кадрі – напівлисий дід.

Він не схожий на людину –

Просторікує двійник.

Рвана в немочі картинка,

Звук обривистий, скрипучий.

Десь підморгує ялинка,

Щось віщує неминуче.

У руці – порожній келих

(Все ж бракнуло для фіналу),

Знову виручає телик

В божевільнім карнавалі.

Як змогли, так змонтували,

(Всі ж були дурні і п’яні),

Всі почули те, що ждали:

– Дарагіє расіянє!..

Віталій КЛІМЧУК